Розвідка замість здогадки

За викладом Сапожникова, наприкінці 1840-х років одеський професор П. В. Беккер обстежив городище біля Бузинуватого — нинішніх Роксолан — і зіставив його з Ніконієм. Серед спостережень були численні знахідки та оброблені камені від будівель. Це була польова розвідка, результати якої давали підстави для подальшої перевірки.⁠[1]

У наведеному Сапожниковим уривку праці Беккера 1853 року дослідник міркує про уламки посуду й камені та пояснює, чому бачить тут залишки міста. Частину посудин, за цим свідченням, викопали люди, але більшість з’явилася на поверхні через природні процеси. Отже, опис знахідок ще не був звітом про систематичне розкриття міської забудови.⁠[2]

Поїздка 1852 року та відкладені розкопки

Восени 1852 року А. А. Сибірський відвідав місцевість за дорученням Російського археологічного товариства. Сапожников повідомляє, що після цієї поїздки він рекомендував розкопки Ніконія. Кошти виділили, однак самі дослідження тоді не відбулися. Рекомендація й фінансування залишилися окремим етапом історії намірів дослідити місто.⁠[1]

Сапожников наводить і свідчення Сибірського про уламок посудини з червоним рисунком на чорному тлі, переданий Беккеру. Для Сибірського така знахідка була аргументом на користь грецького поселення. Водночас він прямо вважав потрібним дослідити, чи належало воно саме давньому Ніконію. Походження речі та назва поселення тут виступають різними питаннями.⁠[2]

Коли карта ще не є планом городища

Сапожников розрізняє морські карти району й спеціальний план самої пам’ятки. Він звертає увагу на позначення городища на карті, знятій у 1801–⁠1804 роках, а також на докладніше відтворення узбережжя на карті С. Радіонова 1844 року. Дата картографічної зйомки, дата розвідки й дата археологічних розкопок тому не можуть замінювати одна одну.⁠[4]

План району 1848 року дослідник розглядає разом з описом А. С. Уварова. При цьому він залишає відкритим питання, чи створили план до розвідок Беккера, чи після них. Така невизначеність важлива для історії досліджень: близькі дати документів самі по собі не встановлюють послідовності робіт.⁠[4]

Виноградник на місці давнього міста

Першим спеціальним планом городища Сапожников називає план В. І. Гошкевича, виконаний 1910 року. У його прочитанні позначення фіксують виноградник, баштан і поле поряд зі слідами давніх споруд. Це цінне свідчення того, як на початку XX століття використовували територію античної пам’ятки.⁠[3]

За Сапожниковим, у пізнішій публікації плану частину позначень прибрали. Через це різні відтворення одного документа передають неоднаковий обсяг відомостей. Дослідник повертає увагу до ранніх розвідок і повнішого читання документів: історія Ніконія складається також з історії того, що попередники побачили, записали й передали наступним поколінням.⁠[3]⁠[5]