Один розкоп на південній частині мису

Експедиція досліджувала дві різні пам’ятки на лівобережжі Нижнього Дунаю: городище Новосільське II та поселення Орлівка II. На Новосільському II вона відкрила 380 квадратних метрів у південній частині мису — ділянку «Південний». У звіті зазначено 29 досліджених об’єктів; окремо описано землянку, відрізок рову та 22 ями. Площа 380 квадратних метрів характеризує роботи цього сезону, а не загальний розмір пам’ятки.⁠[1]

Заглиблена будівля зі слідами підмазки

Землянка № 1 мала неправильну овальну форму, площу близько 12,5 квадратного метра та глибину до 2,5 метра. Її стінки були прямовисними, з численними нішами й уступами. На рівній підлозі збереглися сліди підмазки. У східній частині будівлі на рівні підлоги лежала яма від стовпа, а біля південної стінки стояла склепінчаста піч прямокутної форми. Отже, звіт фіксує не тільки котлован, а й елементи облаштування всередині нього.⁠[1]

Розміри печі становили 1,6 × 0,8 метра, висота — до 0,6 метра. На захід від землянки дослідили відрізок рову завдовжки до 15 метрів, який перетинав розкоп із півночі на південь. Його ширина становила 1,9 метра, глибина — до 0,9 метра. Звіт описує будівлю та рів поруч, проте на цих сторінках не визначає точного зв’язку цього відрізка із розрізами оборонного валу, які розглядалися в інших дослідженнях.⁠[1]

Ями мали різне призначення

Двадцять дві ями відрізнялися розмірами й формою. Їхнє призначення автори визначили ймовірно: господарсько-сміттєві, культові та ями-сховища. Ями-сховища мали ступені й підбої — бічні заглиблення в стінках. Найбільша, № 7, була неправильної овальної форми, розмірами 3 × 2,5 метра й завглибшки 1,8 метра. У ній було три підбої; у невеликій ніші одного з них знайшли скелет черепахи.⁠[1]⁠[2]

Яму № 11 автори вважали, найімовірніше, культовою. На її дні лежали черепи та нижні кінцівки двох коней, дві фаланги пальців людини й п’ять глиняних антропоморфних статуеток. Таке поєднання знахідок стало підставою для тлумачення ями, але назву конкретного обряду у звіті не наведено. Збережене слово «ймовірно» важливе: опис складу комплексу тут докладніший за пояснення його призначення.⁠[2]

Ліпний посуд поруч із амфорною тарою

Серед керамічних знахідок ділянки «Південний» близько 40 відсотків автори віднесли до ліпного посуду гетського та гето-дакійського типів. Уламків кружального посуду було небагато. Знайшли також серію глиняних прясел — невеликих предметів, пов’язаних із прядінням. Це предметні свідчення діяльності мешканців, але самі прясла не встановлюють розташування окремої майстерні.⁠[2]

Понад половину всіх керамічних фрагментів становила амфорна тара. На ручках амфор зафіксовано шість клейм, які автори пов’язали з Родосом та Синопою. Такі знахідки показують присутність тари з названих центрів у місцевому комплексі. Кількість клейм не дорівнює кількості всіх амфор, а співвідношення уламків не дає безпосереднього підрахунку цілих посудин чи обсягу перевезених продуктів.⁠[2]

Знахідки різних часів в одному секторі

На ділянці трапилися й матеріали перших століть нашої ери, переважно амфорні уламки. До римського часу автори віднесли окремий комплекс — яму № 8. У культурному шарі зібрали також невелику колекцію полив’яної турецької кераміки. Тому датування більшості об’єктів кінцем III–II століттями до нашої ери не слід поширювати на кожну знахідку південного розкопу. Цей сектор зберіг сліди кількох часових горизонтів.⁠[1]⁠[2]