Корпус залишається нерухомим

У музейному описі вітряк належить до шатрового типу. До вітру повертається лише його верхня частина з крилами, тоді як основний корпус стоїть нерухомо. Споруда має дерев’яні стіни й розміщена на штучному підвищенні. Саме конструктивну особливість пояснює поширена назва «голландка».⁠[1]

Датування 1902 роком тут подане за атрибуцією музею. Її не слід виводити тільки з цифр, закріплених на фасаді: напис є частиною пізніше зафіксованого вигляду споруди. Так само нинішня обшивка або окреме крило не обов’язково мають вік самого млина — його деталі ремонтували й замінювали.⁠[1]⁠[2]⁠[3]

Млин у пам’яті села

У матеріалі Ukraїner, опублікованому 2023 року, історикиня та краєзнавиця Віра Кравченко розповідає про майстрів, яких зібрав Дрига, та чотири жорнові камені. Вона переказує й незвичну історію насипу: вечорами місцеві жителі танцювали на ньому під музику, ущільнюючи землю.⁠[4]

Інший спогад у цьому ж інтерв’ю стосується Другої світової війни. За словами Кравченко, жителі чергували біля млина вночі, побоюючись його знищення. У такій розповіді вітряк постає передусім джерелом щоденного борошна, за збереження якого брали відповідальність односельці. Це місцеве усне свідчення, записане значно пізніше за самі події.⁠[4]

Ремонт 2017 року і крила на фотографії

Репортаж Аліни Скрипник для «Фактів ICTV» від 6 листопада 2017 року описує відновлення вітряка після тривалого простою. За повідомленням журналістки, роботи почали приблизно за пів року до виходу сюжету. Найскладніше було знайти майстрів і відтворити зношені деталі. Лопаті замінили повністю, а для жорен виготовили вал-шестерню.⁠[3]

У репортажі млин уже названо діючим — це повідомлення про стан на час публікації. Фотографія Alkotas Kyiv від 5 червня 2021 року документує наступний видимий стан: вісім крил із відкритими решітчастими рамами. Вона добре показує форму конструкції, але сама по собі не доводить, що того дня мололи зерно.⁠[2]⁠[3]

Ремонт і цифрове збереження

Музей повідомляє про нові ремонтні роботи власників у 2025 році. Тоді ж його проєкт «3D-відродження вітряка Кузьми Дриги» здобув підтримку конкурсу «Час діяти, Україно!» фонду «МХП-Громаді». Йшлося про цифрову копію споруди та музейний макет.⁠[1]

На аерофотографії, оприлюдненій на сайті цього проєкту, корпус стоїть уже без крил. Точна дата зйомки не вказана. Зіставлення з фотографією 2021 року показує, наскільки різним буває вигляд одного вітряка під час його збереження. Повідомлення про ремонт і цифрову документацію ще не означає завершеної реставрації чи відновленого помелу.⁠[1]⁠[2]⁠[5]