Колекція одного багатошарового поселення
Старуха — окремий археологічний пункт у районі Погребів, а не інша назва сусідніх Лан. У повідомленні за 2017 рік її названо нововиявленим багатошаровим поселенням. Основний матеріал отримали під час зачистки стін траншеї; інші знахідки походили з поверхневих зборів і п’яти шурфів. Уся керамічна колекція сезону налічувала 126 одиниць, включно з неолітичними та середньовічними матеріалами.[1]
Тому число фрагментів не дорівнює числу посудин, а загальна колекція не є одним одночасним набором речей. Для її розділення дослідники зіставляли склад глиняної маси, форму та оздоблення уламків. Посуд Трипілля й бронзової доби в цьому звіті розглянуто окремими групами.[2][3]
Трипільські горщики й миски з рідкісним орнаментом
До енеолітичної колекції автори зарахували 76 фрагментів: стінки, вінця та денця посудин із простою фактурою поверхні. Лише два фрагменти мали орнамент. У більшості уламків у формувальній суміші визначили домішки мушлі, шамоту — подрібненої випаленої глини — та піску. В окремих фрагментах відзначено шамот і пісок без мушлі.[2]
Серед чотирьох фрагментів вінець один був прикрашений овальними насічками по зовнішньому краю зрізу. Інший орнаментований фрагмент — стінка з горизонтальним рядом косих овальних вдавлень по ребру посудини. Саме ці невеликі деталі, а не суцільний мальований візерунок, описані для оздоблених знахідок Старухи.[2]
За формою це плоскодонні горщики та миски зі слабко профільованими вінцями. Групу віднесено до фінальних етапів Трипілля C II, у зв’язку з лукашівською та софіївською групами. У висновках автори підкреслили подібність матеріалів Старухи до посуду обох цих груп. Це культурно-хронологічне визначення; точного календарного датування колекції повідомлення не подає.[2][3]
Що можна визначити за неорнаментованими стінками
Наступну групу склали 11 фрагментів неорнаментованих стінок ліпного посуду. Їхній випал нерівномірний, а в керамічному тісті є пісок і жорства — подрібнений камінь. Окремі уламки автори попередньо пов’язали із середньодніпровською культурою шнурової кераміки ранньої бронзи та тшинецькою культурою пізньої бронзи.[3]
Визначення стосується лише окремих фрагментів і прямо назване попереднім. Воно не дає підстав віднести всі 11 уламків до однієї культури або говорити про одночасне існування всіх груп посуду. Так само звіт не встановлює безперервного життя поселення від Трипілля до бронзової доби.[3]
Давніший матеріал з околиць Погребів розглянуто в статті про неолітичний посуд і крем’яні знаряддя Лан та Старухи. Тут важлива інша частина колекції: трипільські горщики й миски та уламки, які дозволили окреслити пізніші епізоди заселення.[1][2][3]