Колекція, зібрана кількома поколіннями
Неолітичні матеріали в околицях Погребів виявила експедиція «Великий Київ» 1947 року; повторні обстеження відбулися 1949-го. У 1952 році Володимир Канівець дослідив багатошарове поселення в урочищі Лани. До нього поверталися й пізніше, тому колекція формувалася з робіт різного часу, а не з одного розкопу.[1]
У 1979 році дослідники розділили поселення на два скупчення матеріалу — Лани 1 та Лани 2. У 2010–2011 роках пам’ятки знову обстежили, а 2017-го відкрили ще одне місцезнаходження — Погреби-Старуха. У статті зіставлено матеріали цих сусідніх пам’яток; їхні назви не означають одного неподільного комплексу.[1]
Понад півтори сотні фрагментів посуду
Неолітична керамічна колекція з Лан налічує понад 150 фрагментів вінець, стінок і денець. Переважно вони належать гостродонним горщикам; миски й кубки представлені поодинокими вінцями. У формувальній суміші автори визначили насамперед рослинні волокна та пісок. Рідше траплялися подрібнена вохра й шамот.[2]
На поверхнях є відтиски гребінчастого штампа, проведені лінії, наколи, насічки та округлі вдавлення. Частина посуду не орнаментована. Для аналізу важливий не лише окремий візерунок: дослідники зіставляють орнамент із формою посудини та складом глиняної маси, а також простежують поєднання різних прийомів на одному виробі.[2]
Невелика колекція кременю та спірне вістря
Крем’яних виробів із Лан зібрано кілька десятків, серед них десять мають вторинну обробку. У наборі є п’ять скребків, відщепи з ретушшю та стамеска на відщепі. Порівняно з керамікою ця частина колекції менш виразна. Автори пояснюють це умовами виявлення матеріалу й дефіцитом кременевої сировини в регіоні.[2]
Окремо розглянуто підтрикутне вістря, оброблене з двох боків. Воно може належати як до пізнього неоліту, так і до бронзового віку. Оскільки поселення багатошарове, сам факт знахідки крем’яної речі поруч із неолітичним посудом не дає їй автоматично такого самого датування.[2]
Старуха: мала колекція з важливою відмінністю
Із Погребів-Старухи в публікації розглянуто вісім фрагментів ліпного посуду. У всіх визначено пісок і шамот, у половині — також органічні волокна. За формою й оздобленням знахідки мають відповідники в колекції Лан. Серед фауністичних решток визначено п’ясткову кістку лося зі слідами оброблення.[3]
Постійна присутність шамоту спонукала авторів припустити, що ця невелика добірка може відповідати одному епізоду заселення або вужчому проміжку часу. Проте перевірити припущення мають подальші стаціонарні дослідження. Вісім подібних фрагментів самі по собі ще не доводять одночасності всього поселення.[3]
Що можна сказати про час і спосіб життя
Автори віднесли розглянуті неолітичні матеріали до розвиненого — пізнього періодів києво-черкаської культури дніпро-донецької культурно-історичної спільності. Водночас вони застерегли від простого датування лише за домішками до глини. Значна частина знахідок походить із поверхневих зборів або порушених шарів, що ускладнює розрізнення послідовних етапів.[3]
Пам’ятки біля Погребів входять до груп поселень на дюнних утвореннях деснянської заплави. Дослідники пов’язують таке розміщення з використанням її ресурсів мисливцями й рибалками та переважно сезонним господарством. Кераміка тут допомагає простежити культурні зв’язки, а контекст кожної знахідки визначає, наскільки докладною може бути історія поселення.[4]