«Замок» на одну десятину
У «Обозрении могил, валов и городищ Киевской губернии» 1848 року Іван Фундуклей помістив Микуличі до розділу «Городища, городки, замковища». Його опис дуже стислий: над Мещерічкою була земля, обведена ровом, площею в одну десятину. Саме цю ділянку, за текстом книги, називали замком.[1]
Повідомлення зберегло назву, площу й одну рису укріплення — рів. Матеріалу стін, часу спорудження, знахідок або результатів розкопок тут немає. Тож слово «замок» передає назву з джерела; уявляти за ним кам’яний палац чи башти підстав немає.[1]
Старе Село — назва річки, а назву поселення забули
Наступне речення Фундуклея стосується іншого сюжету: біля тих самих Микуличів, над річкою Старе Село, колись було поселення. Про його назву сказано дослівно: «котораго названіе забыто». Отже, Старе Село в цьому реченні — назва водотоку, а не записана давня назва самого поселення.[1]
Автор не навів дати його існування й не пояснив, що від нього лишилося. У книзі поруч стоять короткий опис земляного укріплення та звістка про забуте поселення. Підстав з’єднувати їх в один об’єкт цей абзац не дає.[1]
Антонович: городище і п’ять курганів
Володимир Антонович в «Археологической карте Киевской губернии» 1895 року назвав «Замок» городищем площею в десятину. На полях стоїть посилання «Фундуклей 36»: це видимий зв’язок із попередньою книгою, а не повідомлення про нові розкопки. Водночас річку Антонович назвав Рогачем, тоді як Фундуклей писав про Мещерічку. Причини цієї розбіжності наведені уривки не пояснюють.[1][2]
Окремим абзацом Антонович записав групу з п’яти курганів в урочищі Козинська Киянка. Цей запис має власне посилання на Похилевича. Таким чином, городище й кургани в його переліку — різні повідомлення з різними посиланнями, а не єдиний опис дослідженої пам’ятки.[2]
Давньоруське датування в довіднику 1977 року
Надія Шендрик у «Довіднику з археології України. Київська область» 1977 року вже характеризує городище над Мещерічкою як давньоруське й подає площу близько одного гектара. Згадку про стародавні кургани вона прямо вводить словами «За відомостями XIX ст.». У цьому реченні немає повідомлення про обстеження насипів у 1977 році: дата видання довідника і час наведених у ньому свідчень різні.[3]
Разом ці записи зберігають назву земляного укріплення, пам’ять про давнє поселення та окрему звістку про кургани. Найраніший із розглянутих описів можна прочитати повністю в читанці Фундуклея, на сторінці 36. Інший бік життя цієї частини Київщини показує нарис про ярмарки, борті й заводи Гостомеля.[1][2][3]