Обпалена глина поза місцем будівлі
Повідомлення про обмазку — глиняні рештки будівель — та мальований посуд надійшло з Медвина 2012 року. Тоді розвідка підтвердила трипільське поселення, а обпалену глину пояснили як залишки спалених будівель. Наступного року археологи заклали три невеликі пробні розкопи — шурфи — й побачили інше розташування знахідок.[1][3]
Обмазка лежала в ямі разом з уламками кераміки та кістками тварин. Частина утворювала скупчення понад два метри в поперечнику над рівнем давньої поверхні. Дослідники встановили, що це хаотично розміщені рештки спаленої будівлі, перенесені з іншого місця. Тому за цим скупченням не можна відновити план житла саме там, де лежала глина.[1][2]
Фігурки, мініатюрний посуд і червона фарба
Інша досліджена яма мала форму вісімки. Її частково заповнювала обпалена обмазка, частково — культурний шар, тобто ґрунт зі слідами людської діяльності. Тут знайшли кілька сотень уламків кераміки, кістки тварин, чотири кістяні проколки (загострені знаряддя для проколювання), два уламки крем’яних знарядь, глиняні жетони й мініатюрний посуд.[2]
Людські фігурки збереглися фрагментами: автори розрізнили жіночі й чоловічу статуетки, а частину уламків не змогли визначити за статтю. Серед мініатюрного посуду описано покришку, миску на ніжках і конічну миску. Від подвійної посудинки лишилася половинка зі слідами вохри — природного барвника — всередині. Червона вохра була також на деяких уламках кераміки та на камені з пласкою поверхнею.[2]
Як посуд допоміг визначити час
У колекції були кухонні та столові посудини, причому мальованих столових уламків виявилося більше. Їх виготовляли з різної глини: білої каолінітової та такої, що після випалу давала рожевий колір на зламі. Розпис автори зіставили з канівською групою Трипілля, а окремі каолінітові фрагменти за формою й оздобленням — із томасівською. Сукупність ознак дала підстави віднести поселення до етапу C I трипільської культури.[2]
Ритуальне пояснення залишається припущенням
М. Ю. Відейко й О. В. Маняка припустили, що склад речей і спосіб заповнення ям могли бути пов’язані з ритуалами «поховання» спалених жител. Це авторська гіпотеза, а не встановлене призначення всіх знайдених предметів. У самому звіті питання про розташування жител на поселенні залишено відкритим.[2]
Про інші трипільські пам’ятки села й відмінності між їхніми реєстровими записами читайте у статті «Трипільські поселення Медвина».