Що стоїть за назвами I–VI
Реєстр відносить Медвин I до урочища Детелкове, а Медвин II — до урочища Терещенкове біля лісу Довгенький. Медвин III описано в урочищі Тотохи. Для Медвина IV зазначено долину між урочищами Тотохи та Свята Гора; для Медвина V — урочище Центральна Тотоха на березі Хороброї. Медвин VI також описано біля Хороброї, поблизу схилу Святої Гори. Отже, за спільною назвою села стоять окремо описані ділянки.[1]
Це відомості видання 2004 року: у його заголовках Медвин належить до Богуславського району. Нумерація I–VI стосується описаних там пунктів і не є підрахунком усіх пам’яток, відомих біля Медвина сьогодні.[1]
Різні за розмірами ділянки
Для Медвина I наведено 250 × 150 метрів поширення підйомного матеріалу, для Медвина II — 500 × 250 метрів. В інших записах указано 100 × 50 метрів для Медвина IV, 110 × 200 метрів для Медвина V та 350 × 125 метрів для Медвина VI.[1]
У всіх п’яти записах ідеться про поширення підйомного матеріалу — знахідок, зібраних на поверхні. Ці розміри характеризують ділянки поверхневих знахідок, а не площі суцільних розкопок. Для Медвина III розміру не наведено.[1]
Медвин III: трипільський і скіфський матеріал
Медвин III описано як багатошарове поселення — трипільське та скіфське. У реєстрі зазначено обстеження Г. Т. Ковпаненко 1972 року й попереднє датування трипільської пам’ятки етапом BII–CI. Це археологічне датування подано без переведення в календарні роки.[1]
Саме запис III поєднує відомості про два культурні періоди та називає дослідницю й рік обстеження. В інших п’яти записах такої хронології та згадки про скіфський матеріал немає.[1]
Звідки походить інформація
Для Медвина I, II, IV, V і VI укладачі посилаються на інформацію Центру охорони пам’яток історії, археології та мистецтва Управління культури Київської облдержадміністрації. Запис Медвина III натомість містить бібліографічне посилання поряд із відомостями про обстеження. Реєстр дає змогу порівняти місцеві назви, розміри ділянок і характер наявних відомостей, хоча докладних описів розкопок тут немає.[1]