Горни поруч із житлами
В огляді, опублікованому 2022 року, наведено відомості про шість заглиблених жител, господарську споруду та 21 господарську яму. Виробничу частину представляли чотири ямні горни зі шлаковипуском, робочими майданчиками й передгорновими ямами. Вони містилися неподалік двох житлових будівель.[1]
Автори пов’язували виникнення промислу з місцевими болотними й луговими рудами. Сполучення горнів і жител показує, що залізо виготовляли в середовищі поселення: виробничі споруди були частиною його забудови. Водночас дослідники характеризували ці горни як пристрої, розраховані на досить обмежене коло споживачів.[1]
Звідки взялася оцінка 32–48 кілограмів
У публікації наведено розрахунок фахівців: чотири майстерні могли дати від 32 до 48 кілограмів сиродутного заліза за мінімальної кількості плавок — по чотири в кожному горні.[2] Це оцінка можливого виробітку за зазначеної умови. Вона не описує масу металу, знайденого археологами, або весь обсяг виробництва за час існування поселення.
Печатка й гіпотеза про власника
Серед знахідок згадана висла печатка київського митрополита Михаїла II, який обіймав кафедру у 1138–1143 роках. Вона стала підставою припустити вотчинний характер ремесла й належність виробничого хутора цьому ієрарху. У джерелі цей висновок сформульований як припущення.[2]
Повнота документації лишається важливою межею знань. Автори огляду повідомляли про відсутність звіту розкопок 1995 року, водночас зазначаючи, що колекція зберігається в Наукових фондах Інституту археології, а матеріали оприлюднював учасник робіт С. Паньков.[1] Окремо про давніші знахідки та історію розпізнавання цієї пам’ятки — у статті про різні епохи поселення Штани.