Від бронзової доби до Русі
Огляд моніторингу 2023 року, виданий 2025-го, переказує результати зборів Лісостепової Правобережної експедиції 1984 року. На ділянці приблизно 300 × 250 метрів тоді зібрали кераміку бронзової доби — білогрудівської та багатоваликової культур, посуд скіфського часу VI–V століть до нашої ери й матеріали Київської Русі. Серед ранньозалізної кераміки була також підгірцівсько-милоградська.[1]
Розкопки 1995 року дали знахідки пізньої бронзи, скіфської доби та середньовічного залізоробного осередку.[1] Таке поєднання матеріалів свідчить про використання місця в різні епохи; воно саме по собі не встановлює безперервного життя поселення протягом усіх цих століть.
Штани та Вечірній Ліс
В історії дослідження виникло змішання двох місць. Поселення, описане В. Петрашенко та В. Козюбою після розвідки 1991 року, ототожнювали з відомим раніше осередком в урочищі Вечірній Ліс. Пізніші автори пояснили, що Вечірній Ліс лежить окремо, і обґрунтували назву Ходосівка-Штани для пам’ятки біля Кременища.[1][2]
На опублікованій схемі моніторингу ці об’єкти вже розведені: Штани позначені окремо від Вечірнього Лісу 1 та 2.[1] Це розрізнення потрібне, щоб не змішувати знахідки й описи робіт на сусідніх поселеннях.
Як уточнювали розміри поселення
Для обстеження 1991 року наведено ділянку приблизно 200 × 250 метрів і потужність культурного шару 0,6–0,8 метра.[2] Ці числа описують спостереження того часу. У 2020 році дослідники простежили поширення шару за раніше окресленою площею, зібравши давньоруський кружальний посуд і ліпну кераміку фінальної бронзи.[1]
Різні оцінки розмірів відображають обстежені ділянки, а не площу суцільних розкопок. Для розуміння середньовічного життя тут особливо важливі залізоробні майстерні та житла — окрема сторінка історії багатошарової пам’ятки.