1848 рік: замковище, вали та пригородок
У «Обозрении могил, валов и городищ Киевской губернии» Фундуклей назвав білоцерківську пам’ятку замковищем. Він описав вали різної висоти та окремий пригородок при замку. Отже, в його записі фортеця мала не тільки головну замкову територію, а й прилеглу частину. Проте короткий текст не містить плану, переліку будівель або пояснення, коли саме спорудили кожну ділянку укріплень.[1]
За цим описом, замок існував до 1751 року, а на час укладання книги на його місці вже був костел. Це хронологічна вказівка Фундуклея. Автор не навів тут документа про ліквідацію замку й не пояснив, чи 1751 рік стосувався знищення споруд, завершення військового використання або іншої події. Тому цю дату доречно читати як повідомлення старого джерела, а не як докладно встановлену історію перебудови.[1]
Чи жив у цьому замку Семен Палій
Фундуклей пов’язав замок зі «знаменитим Палієм», але додав слово «вѣроятно» — «імовірно». У самому записі немає ані дати такого проживання, ані посилання на лист або інший документ, який би його підтверджував. Отже, автор зафіксував припущення про Палія; перетворювати його на беззастережний факт про мешканця конкретної будівлі цей уривок не дозволяє.[1]
1895 рік: чотири бастіони й костел усередині
В «Археологической карте Киевской губернии» Антонович описав велике чотирикутне городище з чотирма бастіонами по кутах. Усередині, за його текстом, була католицька церква. Саме це укріплення він назвав колишньою польською фортецею XVII–XVIII століть. Його опис виразніше передає форму замку, тоді як Фундуклей зосередився на валах, пригородку й історичній згадці.[1][2]
Важлива подробиця міститься на полі сторінки Антоновича: біля групи білоцерківських городищ він послався на власні замітки та на сторінку 27 Фундуклея. Тож перед нами не два цілком незалежні свідчення про кожну деталь. Пізніший каталог прямо використовував ранішу книгу; водночас форму з чотирма бастіонами він виклав у своєму окремому описі.[2]
Костел на рисунку Наполеона Орди
Рисунок Наполеона Орди, датований у картці Вікісховища 1870–1874 роками, показує групу будинків у Білій Церкві: палац Браницьких і костел Іоанна Хрестителя на пагорбі. На зображенні видно центральну двоповерхову будівлю, дорогу та огорожу; костел стоїть ліворуч. Унизу є рукописний підпис назви міста.[3]
Цей рисунок допомагає уявити забудову Білої Церкви в ту добу, коли старі автори вже писали про костел на замковому місці. Він показує міський краєвид, а не реконструкцію фортеці XVII століття. За ним не можна відновити розташування всіх бастіонів або довести, які саме земляні споруди зберігалися на момент малювання. Для цього коротких текстів і загального виду міста недостатньо.[1][2][3]