Цегла, арки й дві бані
На фотографії Наталії Шестакової 2015 року видно центральну частину споруди, обрамлену двома вищими виступами з банями. Ряди червонуватої та світлішої цегли утворюють горизонтальні смуги; вікна верхнього поверху мають високі аркові завершення. Круглі вікна зі зірками Давида розташовані над ними. Це деталі фасаду на датованому знімку, який показує конкретну синагогу, а не узагальнений приклад сакральної архітектури.[3]
Туристичний портал ОУНБ ім. Д. І. Чижевського називає автором проєкту Олександра Лишневського. Двоповерхову будівлю він характеризує як еклектичну, з мавританським напрямком, властивим архітектурі кінця XIX століття. Таке визначення описує стиль споруди; сама сторінка не встановлює точного року завершення будівельних робіт.[2]
Що означає 1853 рік у підписі
На сторінці 160 бібліотечного видання про туристичний потенціал області цю ж будівлю показано як приміщення Кіровоградського обласного благодійного общинного єврейського центру «Хесед Шломо». Підпис пов’язує її з колишньою синагогою та подає 1853 рік. Це датування в підписі конкретного видання: воно не пояснює послідовності перебудов і не встановлює віку всіх видимих частин фасаду. Тому 1853 рік тут наводиться лише з атрибуцією цьому джерелу.[4]
Музей і театр у приміщенні синагоги
Бібліотечна сторінка 2025 року називає два культурні проєкти в приміщенні: історичний музей «Євреї Єлисаветграда» та єврейський музично-драматичний театр «Тхія». Вона повідомляє, що від 2002 року театр має назву «Народний єврейський театр». Цей рік стосується театрального проєкту, а не спорудження синагоги. У бібліографічному розділі сторінки є також анотація статті 2006 року про експонати й стенди музею, що документує окремий етап його висвітлення.[2]
Міський паспорт зберігає назву «Велика хоральна синагога», тоді як підпис у виданні про туристичний потенціал називає общинний центр. Бібліотечний портал додає музей і театр. Ці джерела описують різні сторони однієї адреси: впізнавану історичну споруду та культурне використання її приміщення. Фотографія дозволяє роздивитися будівлю, але не показує музейної експозиції чи театральної сцени всередині.[1][2][3][4]
