Борозенки, штампи та кольорова паста
За описом Цвек, у Березівці переважав посуд із заглибленим орнаментом. Його композиції поєднували канелюри — жолобки на поверхні, відбитки зубчастого штампа та заглиблені лінії. Іноді після випалу до такого декору додавали червону або білу пасту. В одному виробі могли поєднуватися кілька прийомів оздоблення.[1]
Авторка також згадала рельєфне оздоблення, яке в археологічному описі називають рустом, і посуд із розписом після випалу. Останній вона вважала імпортом із поселень культури Кукутені. Це висновок дослідниці про походження певної частини колекції; його не слід поширювати на всю кераміку Березівки.[1]
Миска, що має подібності в Подунав’ї
Кіосак і Лобанова описали майже повну миску з Березівської ГЕС із сірою лискованою зовнішньою поверхнею та характерним конічним профілем. Вони зіставили її з мисками пам’яток Болград-Алдень і культури Гумельниця. У порівняльній таблиці ця річ показана поряд зі зразками з інших поселень: важливі тут форма та обробка поверхні.[2]
Інша березівська знахідка в тій самій таблиці — верхня частина товстостінної посудини з жовтою, добре загладженою поверхнею. Широко розставлені ребра утворюють на ній жолобчастий декор. Дослідники навели подібності такого оздоблення в матеріалах Гумельниці та Стойкань-Алдень. Отже, порівнювали не лише мальовані уламки, а й форму та рельєф посуду.[2]
Що доводить подібність речей
У звіті Цвек контакти Березівки з нижньодунайським населенням простежуються також за багатогранними посудинами та переносними вівтарями. Вона звернула увагу й на декор, у якому чергуються залощені та матові зони. Ці зіставлення створюють ширшу картину зв’язків, ніж одна незвична знахідка, але залишаються археологічним тлумаченням набору ознак.[3]
Кіосак і Лобанова визначили для своєї праці обережнішу дослідницьку мету: вони не розв’язували питання, чи кожен міжкультурний елемент був привезеним предметом, чи наслідуванням чужого зразка. Їх цікавило, чи могли подібні речі з’явитися приблизно одночасно в різних місцях. Тому зіставлення березівської миски з дунайськими зразками допомагає досліджувати контакти й відносну хронологію, проте саме по собі не відтворює маршруту її перевезення.[4]