Палац із круглою баштою

У публікації про роботи 2001 року Л. І. Виногродська описала палац як двоповерхову муровану будівлю. Його стіни складено з необробленого вапняку та цегли різного розміру. До палацу прилягає кругла башта з підвалом, а її верх завершено фігурним аттиком — декоративною стінкою над основною частиною споруди. Таким чином, оборонний об’єм входив безпосередньо до житлової будівлі.⁠[1]

Фасади палацу оформлено неоднаково: один, за описом дослідниці, не мав прикрас, інший був розділений пласкими вертикальними виступами з рустуванням. Над частиною вікон містилися невеликі декоративні карнизи на кронштейнах. Ці деталі показують, що зовнішній вигляд резиденції визначали не тільки потреби оборони.⁠[1]

Церква всередині укріплення

Троїцьку церкву авторка характеризує як залу з чотирма стовпами й напівкруглою вівтарною частиною. Вапняк використано для стін, а цеглу — для стовпів і склепінь. У стінах були вузькі бійниці, згодом закладені. Отже, сакральна споруда також мала оборонні елементи.⁠[1]

Під час попередніх архітектурно-археологічних робіт усередині замку виявили кам’яне покриття підлоги та замурований прохід до домової церкви. У звіті 2001 року ці результати наведено з обмеженням: шари ранніх досліджень не були достатньо розділені за часом, а речовий матеріал — повно описаний. Тому сам факт проходу відомий краще, ніж докладна послідовність його перебудов.⁠[1]

Сліди підйомного мосту

В’їзна башта мала квадратний план і арковий проїзд. Навколо арки дослідниця зафіксувала заглиблення, до якого входив піднятий настил мосту. Збереглися й отвори для його ланцюгів. Це конкретні архітектурні сліди механізму, що дозволяв перекривати вхід до замку.⁠[1]

Приміщення, яких уже не видно над землею

У звіті про сезон 2005 року описано залишки прибудованих до замкового муру приміщень XVI–XVII століть. Археологи простежили дверні отвори, місце дерев’яних сходів, цегляну підлогу й аркову нішу. Сходи вели на другий поверх, звідки був вихід до бойових ходів на мурі.⁠[3]

Виногродська припустила, що в цих приміщеннях міг мешкати гарнізон; одним з аргументів стала кахляна груба. Це пояснення функції споруд у звіті, а не встановлений список їхніх мешканців. Круглу башту палацу також слід відрізняти від окремого комплексу домініканської оборонної вежі та костелу: міська програма обліковує їх як дві різні пам’ятки.⁠[2]⁠[3]