Чому це не замкова башта
В описі пам’яток міська рада розрізняє замковий комплекс і комплекс оборонної башти. До першого входять палац, башта-донжон, церква, дзвіниця та брама з муром; до другого — оборонна башта й руїни костелу. Назва «башта» трапляється в обох переліках, але позначає різні споруди.[1]
Цю відмінність видно й у звіті Л. І. Виногродської. Археологічні роботи 2005 року відбувалися на території замку та колишнього Домініканського монастиря, причому для кожного місця авторка окремо визначила завдання й описала результати. Монастирські підземні споруди не слід автоматично зараховувати до замкового комплексу.[2]
Як були збудовані підвали й ходи
На монастирській території експедиція відкрила підвали та проходи з коробовими склепіннями — перекриттями у формі видовженого склепінчастого зводу. Їхні стіни й перекриття споруджували з необробленого каменю на вапняному розчині. Частину ходів виклали з цегли-литовки.[2]
Авторка зафіксувала перехрестя ходів і проходи різного розміру. Отже, досліджені залишки показували сполучення між підземними просторами, а не лише одну ізольовану камеру. Водночас опис стосується розкритих ділянок монастиря: він не встановлює їхнього зв’язку із замком чи протяжності під іншою міською забудовою.[2]
Що було під монастирськими спорудами
Будівництво пізнього середньовіччя порушило давніші культурні шари. У переміщеному ґрунті дослідники знайшли поодинокі уламки кераміки XIII століття. Це свідчення раннього матеріалу на території комплексу; воно саме по собі не датує збережені підвали XIII століттям.[2]
Біля костелу також простежили кам’яний фундамент, що заходив під його стіну, та нашарування різних епох. Проте давній шар не вдалося дослідити повністю. Вода надходила до розкопів і заважала простежити підлоги підземних приміщень; сильні дощі пошкоджували стінки розкопів.[2]
Тому звіт дає уявлення про матеріали, форму перекриттів і частину сполучень монастирських підземель, але залишає відкритими питання їхнього повного плану та послідовності перебудов. Саме ці межі дослідження важливі для читання пам’ятки: видима сьогодні вежа, руїни храму й розкопані підземні конструкції не мають автоматично однієї дати спорудження.[1][2]

