Два періоди на Кам’янці

Власов поділяє історію Січі на Кам’янці на два періоди: 1709–⁠1711 та 1728–⁠1734 роки. Перший почався після знищення Чортомлицької Січі. Після руйнування нового осередку 1711 року козаки перебралися до Олешок, а згодом повернулися на Кам’янку. Отже, названі роки позначають два відтинки перебування, між якими була перерва.⁠[3]

Географічну основу поселення створювали Кам’янка та дніпровський рукав Козацьке Річище. Між ними лежав мис Стрілка. У Власова ця природна форма пояснює оборонну зручність місця; поряд він згадує Каїрський перевіз. Йдеться про історичне оточення Січі, з яким дослідник пов’язує вибір її місця.⁠[1]

Курені та майдани Коша

За викладом Власова, Дмитро Яворницький обстежив три нерівні ряди куренів і менших будівель, названих скарбницями. Ряди були витягнуті з півночі на південь; між ними лежали два майдани. Загалом дослідник нараховував близько сорока будівель. Це число охоплює і курені, і скарбниці — називати його кількістю самих лише козацьких жител було б неточно.⁠[1]

Кіш у цій реконструкції займає колишній береговий схил. Південніше містилося господарське передмістя, де розкопували шинок, кузню, залізоплавильні печі та ями для випалу вапна й деревного вугілля. Такий поділ допомагає зрозуміти планування: знайдену виробничу споруду не слід автоматично включати до ряду житлових куренів.⁠[1]⁠[4]

Один курінь зблизька

Докладніший приклад дає курінь із другого ряду на плані Яворницького, який 1989 року дослідили А. Козловський та В. Іллінський. У публікації Власова він описаний як прямокутна турлучна напівземлянка із сіньми. Житлова частина мала приблизно 9 × 7 метрів, сіни — 4 × 2 метри. Ці розміри стосуються конкретної розкопаної споруди, а не обов’язкового стандарту для всіх куренів Січі.⁠[2]

Турлучна конструкція поєднувала дерев’яні опори, плетений каркас і обмазку. Власов перелічує стовпи, жердини та хмиз, очерет для стріхи, глину з домішками для стін і вапняковий плитняк для порога. У його розгляді відтворення куреня згадані також круглі скляні шибки, неполив’яні кахлі та саманна цегла для печі. Цей перелік пояснює будову житла, але не є описом будинку, що зберігся до нашого часу.⁠[2]

Що означає реконструкція

Курінь 1989 року, за Власовим, загинув у пожежі. Його вигляд був відтворений у загальних рисах М. Остапенком та В. Іллінським. У статті 2012 року Власов пропонував використати цю споруду як основу для докладнішої реконструкції. Пропозиція не засвідчує, що відповідний музейний будинок тоді вже спорудили.⁠[2]

Сам автор наголошував: археологічні залишки неповні, тому відтворення може потребувати зіставлень з іншими близькими пам’ятками, письмовими описами та пізнішими будівельними традиціями. Важливо зберігати цю межу між знайденим і доповненим. Ряди будівель, розміри окремого куреня та запропонований спосіб його відбудови — різні рівні знання про Кам’янську Січ.⁠[2]