Знахідки в ґрунті та на площі розкопу

Мезолітичний культурний шар дослідники пов’язали з нижнім ґрунтовим горизонтом на глибині 30–⁠60 сантиметрів. Нижче на більшості ділянок лежали плитчасті пісковики. Важливим було не лише зібрати предмети, а й простежити їхнє положення: на окремих квадратах знахідок не було зовсім, тоді як інші містили по двадцять–тридцять артефактів.⁠[1]

У північно-центральній частині розкопу автори виділили найбільше скупчення крем’яних предметів розміром 2,5 на 3,5 метра. В іншій частині були заглиблення з деревним вугіллям або крем’яними виробами. За такими заповненнями дослідники розглядали можливість господарських ям і місць обробки сировини. Окремий камінь тут набував значення разом зі своїм оточенням.⁠[4]

Який вигляд могли мати житла

Одну видовжену заглиблену споруду автори обережно пояснили як можливе легке житло на зразок чуму або куреня. Інші об’єкти представляли кола природного каміння та неглибокі западини. Їх також пов’язували з житловими спорудами. Отже, йдеться про інтерпретацію залишків у землі, а не про збережені стіни чи дах.⁠[4]

Поруч із описом у статті надруковано реконструкцію поселення: її виконав Леонід Мацкевий, рисунок — Л. Євдокименкова. На зображенні давні житла вже мають завершений вигляд. Підпис прямо називає малюнок реконструкцією, тому він передає запропоноване дослідником уявлення про поселення, а не документує зовнішність розкопаних будівель.⁠[4]

Невеликі вставки для складених знарядь

Особливу увагу автори приділили трапецієподібним мікролітам — невеликим кам’яним виробам геометричної форми. У серії переважали асиметричні трапеції; у докладному описі їхню частку визначено як 80 відсотків. Це конкретна характеристика серії трапецій, а не всіх кам’яних знахідок Старуні I.⁠[5]

Дослідники пов’язували ці предмети з вкладеневою технікою: кам’яні деталі могли ставати лезами ножів або частинами метальної зброї, поєднаними з дерев’яною чи кістяною основою. У статті вони пояснюють способи такого кріплення смолою та прив’язуванням. Це тлумачення використання мікролітів; наведений уривок не повідомляє про знайдені в Старуні I руків’я зі збереженими вставками.⁠[3]

Чотири знахідки з вулканічного скла

Серед кам’яних виробів окремо описано чотири предмети з обсидіану — вулканічного скла. На відміну від основної крем’яної сировини, вони поставили питання про віддалені зв’язки поселення. Автори вважали найімовірнішим трансільванське або закарпатське походження цієї породи, але прямо зазначили, що остаточно його не з’ясовано.⁠[4]

У висновках ті самі знахідки названо чотирма обсидіановими пластинками й розглянуто як можливе свідчення пересування людей або обміну. Ці два пояснення лишилися альтернативами. Сама присутність обсидіану не встановлює конкретного маршруту, місця видобутку чи того, хто саме приніс його до Старуні.⁠[3]