Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ЯЦКИ, село при рѣчкѣ Кривой, недалеко отъ ея истоковъ и за 2 версты въ селѣ Макіевкѣ впадающей въ рѣку Красну. Жителей обоего пола 1330. Земли въ имѣніи числится 2631 десятина. Въ 1740 году въ Яцкахъ считалось 40 дворовъ; въ 1793-мъ 100 дворовъ и 772 жителей обоего пола. Въ прошломъ вѣкѣ Яцки принадлежали къ Василёвскому ключу. Станиславъ Проскура отдалъ Яцки въ приданное своей дочери Аннѣ, при выдачѣ ея въ замужество за Залѣсскаго, которая по смерти перваго мужа вышла замужъ за барона Раама и дожизненно пользуется имѣніемъ. Въ послѣдствіи оно должно перейти къ сыну Залѣсскаго. Въ селѣ очень хорошій владѣльческій каменный домъ, а также красивъ пивоваренный заводъ, выстроенный въ 1842 году.
Переклад
ЯЦЬКИ, село над річкою Кривою, недалеко від її витоків; за 2 версти [від Яцьків], у селі Макіївці, вона впадає в річку Красну. Жителів обох статей 1330. Землі в маєтку налічується 2631 десятина. 1740 року в Яцьках налічувалося 40 дворів; 1793-го — 100 дворів і 772 жителі обох статей. У минулому столітті Яцьки належали до васильовського ключа. Станіслав Проскура віддав Яцьки в посаг своїй дочці Анні, коли видавав її заміж за Залеського; після смерті першого чоловіка вона вийшла заміж за барона Раама й довічно користується маєтком. Згодом він має перейти до сина Залеського. У селі дуже гарний поміщицький кам’яний будинок, а також гарна броварня, збудована 1842 року.
Оригінал
Еще въ прошломъ вѣкѣ неизвѣстно было, когда здѣсь основана въ первый разъ церковь. Утверждали однакоже жители, что первая церковь была построена изъ березовыхъ кругляковъ и покрыта соломою. По разобраніи ея, на томже мѣстѣ построена около 1726 года другая, которую «закладалъ и святилъ превелебный Василій Андріевскій, священникъ Яцковскій и деканъ Каневскій». Онъ былъ посвященъ 4-го іюля 1726 года во священника въ Переяславлѣ православнымъ епископомъ Шумлянскимъ; только въ 1737 году принялъ унію 1). Церковь эта была небольшая, дубоваго дерева о трехъ куполахъ. Она существовала до 1841 года, въ которомъ разобрана, а на мѣсто ея построена нынѣшняя. По штатамъ Яцковская церковь причислена къ 5-му классу; земли имѣетъ 82 десятины.
Переклад
Ще в минулому столітті не було відомо, коли тут уперше заснували церкву. Проте жителі стверджували, що першу церкву було збудовано з березових кругляків і вкрито соломою. Після того як її розібрали, на тому самому місці близько 1726 року збудували другу, яку «закладалъ и святилъ превелебный Василій Андріевскій, священникъ Яцковскій и деканъ Каневскій» [заклав і освятив превелебний Василій Андрієвський, священик яцьківський і декан канівський]. Його висвятив на священика 4 липня 1726 року в Переяславі православний єпископ Шумлянський; лише 1737 року він прийняв унію 1). Ця церква була невелика, з дубового дерева, з трьома банями. Вона проіснувала до 1841 року, коли її розібрали, а на її місці збудували нинішню. За штатами яцьківську церкву віднесено до 5-го класу; землі вона має 82 десятини.
Оригінал
См. въ визитахъ 1740 и 1793 годовъ въ актахъ Радом. Консисторіи.
Переклад
Див. у візитах 1740 і 1793 років в актах радомисльської консисторії.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 2 версти ≈ 2,1 км; 2631 десятина ≈ 2874 га; 82 десятини ≈ 89,6 га. Перерахунок наш.
Назва. «Яцки» — Яцьки.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Унія і «возз’єднання». Так у книзі названо перехід парафій з унії (греко-католицької церкви) до православ’я.
«Деканат». Церковна округа з кількох парафій на чолі з деканом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Васильківський повіт, «Б) ИМѢНІЯ МѢЛКИХЪ ПОМѢЩИКОВЪ.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 534–535. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/yatsky/