Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ВОДЯНА, село въ 4-хъ верстахъ на югъ отъ села Кримокъ, при незначительномъ ручьѣ, впадающемъ въ рѣку Толмачъ; вблизи довольно лѣсовъ. Жителей обоего пола: православныхъ 884, римскихъ католиковъ 29. По разсказамъ старожиловъ вокругъ селенія находилось прежде до 20 ставовъ или прудовъ, почему и названо оно водянымъ. Недавно еще принадлежало къ Злотопольскому имѣнію; потомъ Степану Монастырскому, оставившему жителямъ о себѣ добрую память тѣмъ, что духовнымъ своимъ завѣщаніемъ, явленнымъ въ актахъ Звенигородскаго уѣзднаго суда 17-го апрѣля 1822 года подъ № 17, опредѣлилъ, 10-мъ пунктомъ, слѣдующее: «Кромѣ подушныхъ податей, уплачиваемыхъ мною въ казну за крестьянъ села Водяной, согласно съ волею покойнаго брата моего Ивана, уплата которыхъ и на будущее время относится къ владѣльцамъ этого имѣнія, возлагаю также на обязанность ихъ уплачивать и рекрутскіе зборы, съ полнымъ наряженіемъ рекрутъ, не требуя на сей конецъ ничего съ крестьянскаго общества, съ отвѣтственностію за нарушеніе этой воли моей во всякомъ правительственномъ и судебномъ мѣстѣ». Эта воля завѣщателя исполнялась въ точности до введенія уставныхъ грамотъ, а при составленіи ихъ здѣлалась предметомъ обсужденія губернскаго по крестьянскимъ дѣламъ присутствія, утвердившаго исполненіе ея и на будущее время журналомъ своимъ 26-го февраля 1862 года. Въ настоящее время село Водяна принадлежитъ слѣдующимъ помѣщикамъ:
Переклад
ВОДЯНЕ, село за 4 версти на південь від села Кримок, біля невеликого струмка, що впадає в річку Толмач; поблизу чимало лісів. Жителів обох статей: православних 884, римо-католиків 29. За розповідями старожилів, навколо села колись було до 20 ставів, або ставків, через що його й названо водяним. Ще недавно воно належало до злотопільського маєтку, потім — Степанові Монастирському, який залишив по собі добру пам’ять серед жителів тим, що у своєму духовному заповіті, явленому в актах Звенигородського повітового суду 17 квітня 1822 року під № 17, постановив у 10-му пункті таке: «Окрім подушних податей, які я сплачую до скарбниці за селян села Водяного згідно з волею мого покійного брата Івана і сплата яких і надалі лежить на власниках цього маєтку, покладаю на них також обов’язок сплачувати й рекрутські збори з повним спорядженням рекрутів, не вимагаючи для цього нічого з селянської громади, під відповідальністю за порушення цієї моєї волі в будь-якій урядовій і судовій установі». Цю волю заповідача точно виконували до запровадження уставних грамот, а під час їх складання вона стала предметом обговорення губернського у селянських справах присутствія, яке своїм журналом від 26 лютого 1862 року затвердило її виконання й на майбутнє. Нині село Водяне належить таким поміщикам:
Оригінал
| Р. Д. М. П. | ЗЕМЛИ | ДЕС. | ||
| а) | Владиславу Роецкому | 87 | 767 | — |
| б) | Войцеху Каминскому | 72 | 570 | — |
| в) | Фавстину Каминскому | 58 | 563 | — |
| г) | Францишкѣ Чахурской | 62 | 389 | — |
| д) | Людвику Ганулевичу | 39 | 317 | — |
| е) | Приходской церкви | — | 44 | — |
Переклад
| Р. Д. Ч. С. | ЗЕМЛІ | ДЕС. | ||
| а) | Владиславові Роєцькому | 87 | 767 | — |
| б) | Войцехові Камінському | 72 | 570 | — |
| в) | Фавстинові Камінському | 58 | 563 | — |
| г) | Францишці Чахурській | 62 | 389 | — |
| д) | Людвикові Ганулевичу | 39 | 317 | — |
| е) | Парафіяльній церкві | — | 44 | — |
Оригінал
Церковь Троицкая, деревяная, 6-го класса; построена 1808 года.
Переклад
Церква Троїцька, дерев’яна, 6-го класу; збудована 1808 року.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км. У статті: 4 версти ≈ 4,3 км. Перерахунок наш.
Назва. «Водяна» — Водяне. Тепер — село Водяне Шполянської громади Звенигородського району Черкаської області.
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Звенигородський повіт, «Имѣнія, принадлежащія разнымъ помѣщикамъ.»
- Сторінки
- 413 · скан 413
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 413. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/vodiane/