Текст і переклад

Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.

Оригінал

ВЕРБОВКА, село по обѣимъ сторонамъ сухаго-Ташлыка, въ 4-хъ верстахъ ниже села Баландиной. Земли причислено къ имѣнію 2238 десятинъ. Простирающійся къ востоку, отъ села въ 4-хъ верстахъ, лѣсъ—называется Тарапунъ. Есть заводы: винокуренный съ 1823 и сахаро-песочный съ 1847 года устроенные. Жителей обоего пола 1175; въ 1808 году было 945 въ 102 дворахъ. Екатериною Давыдовою село Вербовка отдано въ числѣ другихъ имѣній дочери ея Софіи, по мужу генеральшѣ Бороздиной, коея сынъ, гвардіи поручикъ, продалъ это село полковницѣ Еленѣ Стааль. Нынѣ владѣютъ имѣніемъ два сына Стааль, состоящіе въ военной службѣ (правосл. исп.).

Переклад

ВЕРБІВКА, село по обидва боки Сухого Ташлика, за 4 версти нижче села Баландиного. До маєтку зараховано 2238 десятин землі. Ліс, що простягається на схід, за 4 версти від села, називається Тарапун. Є заводи: гуральня, заснована 1823 року, і завод цукрового піску, заснований 1847 року. Жителів обох статей 1175; 1808 року їх було 945, у 102 дворах. Катерина Давидова віддала село Вербівку серед інших маєтків своїй дочці Софії, у заміжжі генеральші Бороздіній, син якої, гвардії поручик, продав це село полковниці Олені Стааль. Нині маєтком володіють два сини Стааль, які перебувають на військовій службі (правосл. віросп.).

Оригінал

Церковь Богородичная, деревяная, 5-го класса; земли имѣетъ 36 десятинъ; построена 1857 года, на мѣсто прежней, съ 1794 года стоявшей, которая также была не первая.

Переклад

Церква Богородична, дерев’яна, 5-го класу; землі має 36 десятин; збудована 1857 року на місці попередньої, що стояла з 1794 року і теж була не першою.

Примітки до перекладу

Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 4 версти ≈ 4,3 км; 2238 десятин ≈ 2445 га; 36 десятин ≈ 39,3 га. Перерахунок наш.

Назва. «Вербовка» — Вербівка.

«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.

Про джерело

Книга
«Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
Розділ
Чигиринський повіт, «Селенія, принадлежащія разнымъ помѣщикамъ.»
Сторінки
705–706 · скан 705, скан 706
Ліцензія
Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.

Як цитувати

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 705–706. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/verbivka-chyhyrynskyi/