Текст і переклад

Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.

Оригінал

ГОЛЯКИ, село въ 5-ти верстахъ отъ Дѣдовщины, выше по ручью Жаркѣ. На этомъ ручьѣ здѣланъ прудъ, построена водяная мельничка; это было начало деревни, въ началѣ прошлаго вѣка, въ которую изъ Дѣдовщины переселялись почти голые бѣдняки. Отсюда названіе села. Принадлежитъ нынѣ Ѳаддею Ивановичу Хоецкому; но по силѣ выкупнаго договора жители, при содѣйствіи правительства, купили 931 десятину земли за 31,075 руб. Жителей обоего пола 1177.

Переклад

ВЕЛИКІ ГУЛЯКИ, село за 5 верст від Дідівщини, вище за течією струмка Жарки. На цьому струмку зроблено став і збудовано водяний млинок; з цього на початку минулого століття почалося село, куди з Дідівщини переселялися майже голі бідняки. Звідси назва села [Голяки]. Належить нині Фаддею Івановичу Хоєцькому; але за викупним договором жителі за сприяння уряду купили 931 десятину землі за 31,075 руб. Жителів обох статей 1177.

Оригінал

Еще въ прошломъ вѣкѣ въ Голякахъ построена была небольшая церковь во имя Архангела Михаила, именовавшаяся каплицею. Въ ней по временамъ отправляли богослуженіе пріѣзжавшіе изъ Дѣдовщины священники Николаевской церкви. Но около 1760 года церковь эта уже имѣла собственныхъ своихъ священниковъ. Въ 1846 году на мѣсто обветшавшей построена нынѣшняя довольно обширная деревяная церковь, по штатамъ причисленная къ 5-му классу; земли имѣетъ 45 десятинъ.

Переклад

Ще в минулому столітті у Великих Гуляках було збудовано невелику церкву на честь Архангела Михаїла, яку називали каплицею. У ній час від часу правили богослужіння священики Миколаївської церкви, що приїздили з Дідівщини. Але близько 1760 року ця церква вже мала власних священиків. 1846 року на місці занепалої збудовано теперішню досить простору дерев’яну церкву, яку за штатами зараховано до 5-го класу; землі має 45 десятин.

Примітки до перекладу

Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 5 верст ≈ 5,3 км; 931 десятина ≈ 1017 га; 45 десятин ≈ 49,2 га. Перерахунок наш.

Назва. «Голяки» — Великі Гуляки. Тепер — село Великі Гуляки Фастівського району Київської області (до 1965 р. — Великі Голяки).

«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».

«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.

Про джерело

Книга
«Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
Розділ
Сквирський повіт, «ИМѢНІЯ ПОЕЗУИТСКІЯ, ПРИНАДЛЕЖАВШІЯ УНІАТСКИМЪ МИТРОПОЛИТАМЪ И БЫВШІЯ СТАРОСТИНСКІЯ.»
Сторінки
195 · скан 195
Ліцензія
Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.

Як цитувати

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 195. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/velyki-huliaky/