Телешівка у Похилевича (1864)

Переклад

ТЕЛЕШІВКА, село над річкою Гороховаткою, за 5 верст нижче Вінцетовки [нині Запруддя]; лежить у яру, а поля — у степу. До села приписано 4281 десятину землі, з яких 1863 року селяни купили 1654 дес. за 72 200 р. Жителів обох статей 1696. 1740 року в Телешівці налічувалося 60 хат і до 550 жителів обох статей. 1790 року — 90 хат, а жителів 744. Тоді село належало до Рокитнянського ключа. Нині село належить гвардії полковникові Миколі Акимовичу Гудим-Левковичу, який успадкував його від свого батька, відставного поручика Акима Івановича.

Переклад

Про телешівську Преображенську церкву з візит 1740 року (Білоцерківського деканату), 1746 і 1790 років (Богусл. декан.) відомо, що дерев’яну церкву було збудовано 1724 року, а потім 1758 року — на місці тієї, що розвалилася. Остання існує й нині, за штатами віднесена до 5-го класу; землі має 41 десятину. В останній візиті зазначено, що священик Даниїл Ярмолинський, висвячений у Радомишлі митрополитом Володковичем 1755 року, «въ часѣ замѣшаніа украинскіего одстомпилъ былъ отъ едности св., але знову до лона матки повруцилъ 27 ноября 1768 року въ Минейкахъ за натхнѣніемъ Духа св., и презъ оффиціала Михала Примовича абсольвованый и диспенсованый зосталъ» [під час українських заворушень відступив був від святої єдності, але знову повернувся до лона матері-Церкви 27 листопада 1768 року в Минейках з натхнення Святого Духа і через офіціала Михала Примовича дістав розгрішення й диспенсу].