Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
СИТКОВЦЫ, село при соединеніи двухъ ручьевъ Повстянки и Червоной, впадающихъ, за с. нижнею Крапивною, верстъ за 8-мь отъ Ситковецъ, въ рѣку Бугъ. Слѣдовательно ни одно село Кіевской губерніи не приближается такъ къ Бугу какъ Ситковцы. Село лежитъ на самой границѣ Гайсинскаго уѣзда, въ 10-ти верстахъ отъ города Гайсина. Жителей обоего пола 1408, изъ коихъ 220 принадлежитъ къ польской шляхтѣ и 80 придерживаются еще латинскихъ обрядовъ. Село принадлежитъ братьямъ: Венцеславу и Константину Ярославичамъ, графамъ Потоцкимъ (латин. испов., первый род. 1809 года, холостъ, вторый 1814 года). Въ Ситковецкомъ ключѣ, къ коему причисляются села: Ситковцы, Криштоповка, Джуринцы и Бондурово, считается 1357 р. д. м. п. и 8130 десятинъ земли. Сверхъ того имъ принадлежитъ мѣстечко Печара съ 1000 рев. душ. въ Брацлавскомъ уѣздѣ надъ рѣкою Бугомъ и нѣсколько селъ въ Винницкомъ уѣздѣ. Венцеславъ Потоцкій живетъ въ селѣ Ситковцахъ, а Константинъ въ Печарѣ. Въ началѣ прошлаго столѣтія Ситковцы съ своимъ ключемъ принадлежали къ обширнымъ владѣніямъ князей Вишневецкихъ, потомъ графа Плятера, отъ коего поступили къ графу Станиславу Потоцкому, дѣду нынѣшнихъ владѣльцовъ.
Переклад
СИТКІВЦІ, село при злитті двох струмків, Повстянки й Червоної, що за с. Нижньою Крапивною, верст за 8 від Ситківців, впадають у річку Буг. Отже, жодне село Київської губернії не підходить так близько до Бугу, як Ситківці. Село лежить на самій межі Гайсинського повіту, за 10 верст від міста Гайсина. Жителів обох статей 1408, з них 220 належать до польської шляхти, а 80 ще дотримуються латинських обрядів. Село належить братам Венцеславу й Костянтину Ярославичам, графам Потоцьким (латинського віросповідання; перший народився 1809 року, неодружений, другий — 1814 року). У ситковецькому ключі [групі маєтків], до якого належать села Ситківці, Криштопівка, Джуринці й Бондурі, налічується 1357 ревізьких душ чоловічої статі і 8130 десятин землі. Крім того, їм належать містечко Печара з 1000 ревізьких душ у Брацлавському повіті над річкою Бугом і кілька сіл у Вінницькому повіті. Венцеслав Потоцький живе в селі Ситківцях, а Костянтин — у Печарі. На початку минулого століття Ситківці зі своїм ключем входили до обширних володінь князів Вишневецьких, потім графа Плятера, від якого перейшли до графа Станіслава Потоцького, діда теперішніх власників.
Оригінал
Церковь Вознесенская, деревяная, 5-го класса; земли имѣетъ съ хуторомъ и прудомъ 80 десятинъ; построена 1752 года.
Переклад
Церква Вознесенська, дерев’яна, 5-го класу; землі має разом із хутором і ставом 80 десятин; збудована 1752 року.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 10 верст ≈ 10,7 км; 8130 десятин ≈ 8882 га; 80 десятин ≈ 87,4 га. Перерахунок наш.
Назва. «Ситковцы» — Ситківці.
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Містечко». Невелике торговельне поселення з ярмарками й торгами, проміжне між селом і містом.
«Хутір». Невелике поселення з однієї чи кількох садиб поза селом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Липовецький повіт, «ЛИПОВЕЦКІЙ УѢЗДЪ.»
- Сторінки
- 315 · скан 315
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 315. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/sytkivtsi/