Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
СТЕПАНЦЫ, мѣстечко по обѣимъ сторонамъ рѣки Расавы въ 5-ти верстахъ ниже села Масловки. Часть мѣстечка лежащая по лѣвую сторону рѣки называется Малыми-Степанцами. Жителей обоего пола: православныхъ 2360, римскихъ католиковъ 10, евреевъ 3171. Въ 1741 году въ Степанцахъ было 50 дворовъ, въ 1789 уже 148 дворовъ, а жителей обоего пола 1900. Земли въ имѣніи числится 5180 десятинъ. Въ концѣ прошлаго вѣка Степанцы принадлежали къ обширнымъ вотчинамъ князя Станислава Понятовскаго; въ текущемъ столѣтіи мѣстечко было пріобрѣтено и служило резиденціею помѣщиковъ Петра и Александра Турчаниновыхъ, а потомъ съ 1817 года Ѳеодора Ячевскаго. Въ 1845 году Степанцы куплены помѣщикомъ Рогозинскимъ для дочери своей Антонины, состоящей въ замужествѣ за Людвикомъ Клементьевичемъ Хамецомъ. Ярмарки собираются по понедѣльникамъ, чрезъ каждыя двѣ недѣли.
Переклад
СТЕПАНЦІ, містечко по обидва боки річки Росави, за 5 верст нижче села Маслівки. Частина містечка, що лежить на лівому боці річки, називається Малими Степанцями. Жителів обох статей: православних 2360, римо-католиків 10, євреїв 3171. 1741 року в Степанцях було 50 дворів, 1789-го — уже 148 дворів, а жителів обох статей 1900. Землі в маєтку налічується 5180 десятин. Наприкінці минулого століття Степанці належали до великих володінь князя Станіслава Понятовського; у нинішньому столітті містечко придбали поміщики Петро й Олександр Турчанинови, і воно було їхньою резиденцією, а потім, з 1817 року, — резиденцією Феодора Ячевського. 1845 року Степанці купив поміщик Рогозинський для своєї доньки Антоніни, заміжньої за Людвиком Клементьєвичем Хамецом. Ярмарки збираються по понеділках, раз на два тижні.
Оригінал
Въ прежнее время въ Степанцахъ была только одна церковь во имя Св. Василія великаго. Объ ней въ визитѣ Мошенскаго деканата за 1789 годъ говорится такъ: «старые люди собранные визитаторомъ объявили, что они отъ отцовъ своихъ и дѣдовъ слыхали, что люди собравшіеся на жительство въ Степанцы послѣ руинъ съ разныхъ сторонъ, построили маленькую церковку покрыли ее лубами (корою липоваго дерева), при которой какой-то чернецъ (благочестивый) находился». О времени когда это было они немогутъ сказать. О другой церкви въ углы (срубъ) построенной послѣ прежней липовой, эти же самые люди едва помнятъ (а изъ визиты за 1741 годъ видно, что она была построена въ 1713 году), по разрушеніи которой въ 1740 году заложена и окончена въ 1789 новая. Первымъ при ней священникомъ былъ по имени Давидъ, о которомъ незнаютъ гдѣ посвященъ; вторымъ—Іоаннъ Кондрацкій, посвященный въ Радомыслѣ, Онъ оставался въ уніи до безпокойствъ въ украинѣ (1768 г.), когда церковь приняла православіе», Васильевская церковь, построенная 1789 года существуетъ по нынѣ, но колокольня при ней пристроена въ 1839 году помѣщицею вдовою Варварою Турчаниновою. По штатамъ она причислена къ 5-му классу; земли имѣетъ 38 десятинъ.
Переклад
Раніше в Степанцях була лише одна церква — на честь св. Василія Великого. Про неї у візиті Мошенського деканату за 1789 рік сказано так: «старі люди, зібрані візитатором, заявили, що чули від своїх батьків і дідів, що люди, які після руїн зійшлися з різних сторін на проживання в Степанці, збудували маленьку церковку, покрили її лубом (корою липового дерева), і при ній перебував якийсь чернець (благочестивий [тобто православний])». Коли це було, вони сказати не можуть. Про другу церкву, збудовану в угли (зруб) після попередньої, липової, ці самі люди ледве пам’ятають (а з візити за 1741 рік видно, що її було збудовано 1713 року); після її руйнування 1740 року закладено нову, закінчену 1789 року. Першого священника при ній звали Давид, і не знають, де його висвячено; другим був Іоанн Кондрацький, висвячений у Радомишлі. Він залишався в унії до заворушень в Україні (1768 р.), коли церква прийняла православ’я». Василівська церква, збудована 1789 року, існує й донині, але дзвіницю при ній прибудувала 1839 року поміщиця, вдова Варвара Турчанинова. За штатами її зараховано до 5-го класу; землі має 38 десятин.
Оригінал
Другая церковь за рѣкою Расавою на Малыхъ-Степанцахъ также деревяная, во имя Рождества Пресвятыя Богородицы построена прихожанами въ 1789 году сначала въ качествѣ приписной. Въ 1797 году ей надана земля въ пространствѣ 36 десятинъ и поступилъ особый священникъ. По штатамъ состоитъ въ 5 классѣ.
Переклад
Друга церква, за річкою Росавою, у Малих Степанцях, теж дерев’яна, на честь Різдва Пресвятої Богородиці, збудована парафіянами 1789 року спершу як приписна. 1797 року їй надано землю площею 36 десятин, і до неї прийшов окремий священник. За штатами належить до 5-го класу.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 5 верст ≈ 5,3 км; 5180 десятин ≈ 5659 га; 38 десятин ≈ 41,5 га; 36 десятин ≈ 39,3 га. Перерахунок наш.
Назва. «Степанцы» — Степанці.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Унія і «возз’єднання». Так у книзі названо перехід парафій з унії (греко-католицької церкви) до православ’я.
«Містечко». Невелике торговельне поселення з ярмарками й торгами, проміжне між селом і містом.
«Деканат». Церковна округа з кількох парафій на чолі з деканом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Канівський повіт, «Селенія принадлежащія разнымъ помѣщикамъ.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 605–606. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/stepantsi/