Текст і переклад

Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.

Оригінал

ШПОЛА, мѣстечко въ восточной части уѣзда, въ 33-хъ верстахъ отъ Звенигородки, при рѣчкѣ Шполкѣ, въ которую съ сѣвера и юга стекаютъ нѣсколько незначительныхъ ручьевъ; при раздѣлѣ имѣній генерала Высоцкаго—одного изъ наслѣдниковъ князя Потемкина, Шпола со многими селеніями досталась Николаю Лопухину и невѣсткѣ его Даріи, а потомъ съ 1830 года дочери послѣдней Екатеринѣ Федоровнѣ, бывшей замужемъ за генераломъ Скородули. Скородули въ 1850 году продала Шполу съ селами Маріановкою, Сигнаевкою и Васильковомъ генералъ-маіору Ивану Алексѣевичу Орлову, а сей чрезъ восемь лѣтъ, продалъ это имѣніе, заключающее 18,538 десятинъ превосходныхъ пахатныхъ и лѣсныхъ земель, за полтора милліона рублей, статскому совѣтнику Александру Аггеевичу Абазѣ, зятю Бенардаки; но 2367 десятинъ земли крестьяне пріобрѣли въ собственность за 107,782 рубля, по силѣ выкупнаго договора. Жителей обоего пола считается въ мѣстечкѣ: православныхъ 2946, раскольниковъ и римскихъ католиковъ 10, евреевъ 2534.

Переклад

ШПОЛА, містечко в східній частині повіту, за 33 версти від Звенигородки, над річкою Шполкою, в яку з півночі й півдня стікає кілька незначних струмків; під час поділу маєтків генерала Висоцького — одного зі спадкоємців князя Потьомкіна — Шпола з багатьма селами дісталася Миколі Лопухіну та його невістці Дарії, а потім, з 1830 року, доньці останньої Катерині Федорівні, що була заміжня за генералом Скородулі. Скородулі 1850 року продала Шполу з селами Мар’янівкою, Сигнаївкою та Васильковом генерал-майорові Іванові Олексійовичу Орлову, а той через вісім років продав цей маєток, що охоплював 18 538 десятин чудових орних і лісових земель, за півтора мільйона рублів статському радникові Олександрові Аггейовичу Абазі, зятеві Бенардакі; але 2367 десятин землі селяни набули у власність за 107 782 рублі на підставі викупного договору. Жителів обох статей у містечку налічується: православних 2946, розкольників і римо-католиків 10, євреїв 2534.

Оригінал

Въ мѣстечкѣ двѣ приходскія церкви: Троицкая и Николаевская, обѣ деревяныя, 5-го класса; земли имѣютъ по 47-ми десятинъ; построены прихожанами на мѣсто древнѣйшихъ: первая въ 1784 году, а вторая въ 1786. Впрочемъ при продажѣ имѣнія генеральшею Скородули Орлову, послѣдній обязался особымъ условіемъ, явленнымъ 14-го іюля 1850 года въ Звенигородскомъ уѣздномъ судѣ, построить въ Шполѣ каменную церковь о трехъ престолахъ, главный во имя Рождества Богородицы, а два предпольные: во имя священномученика Григорія великія арменіи; и во имя Хрисанѳа и Даріи; въ память свѣтлѣйшаго князя Григорія Потемкина Таврическаго и Даріи Николаевны Лопухиной. Хотя изъ покупной суммы имѣнія Скородули вычла 30,000 рублей серебромъ на построеніе храма, и хотя планъ на эту постройку уже два раза былъ выдаваемъ, и духовное начальство согласилось на уменьшеніе размѣровъ храма, но самыя работы во все продолженіе владѣнія имѣніемъ г. Орлова не начаты. Только недавно возникла надежда, что желаніе признательной родственницы великолѣпнаго князя Тавриды получитъ нѣкоторые шансы успѣха.

Переклад

У містечку дві парафіяльні церкви: Троїцька й Миколаївська, обидві дерев’яні, 5-го класу; землі мають по 47 десятин; збудовані парафіянами на місці давніших: перша 1784 року, а друга 1786. Утім, під час продажу маєтку генеральшею Скородулі Орлову останній зобов’язався окремою умовою, засвідченою 14 липня 1850 року у Звенигородському повітовому суді, збудувати в Шполі кам’яну церкву з трьома престолами: головним — на честь Різдва Богородиці, а двома бічними — на честь священномученика Григорія Великої Вірменії та на честь Хрисанфа й Дарії, на пам’ять світлійшого князя Григорія Потьомкіна-Таврійського та Дарії Миколаївни Лопухіної. Хоча з купівельної суми маєтку Скородулі вирахувала 30 000 рублів сріблом на будівництво храму, і хоча план цієї будови вже двічі видавали, і духовне начальство погодилося на зменшення розмірів храму, але самих робіт за весь час, поки маєтком володів пан Орлов, не розпочато. Лише нещодавно з’явилася надія, що бажання вдячної родички пишного князя Тавриди матиме певні шанси на успіх.

Примітки до перекладу

Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 33 версти ≈ 35,2 км; 538 десятин ≈ 588 га; 2367 десятин ≈ 2586 га; 47 десятин ≈ 51,3 га. Перерахунок наш.

Назва. «Шпола» — Шпола.

«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.

«Містечко». Невелике торговельне поселення з ярмарками й торгами, проміжне між селом і містом.

Про джерело

Книга
«Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
Розділ
Звенигородський повіт, «Имѣнія, принадлежащія разнымъ помѣщикамъ.»
Сторінки
411–412 · скан 411, скан 412
Ліцензія
Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.

Як цитувати

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 411–412. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/shpola/