Текст і переклад

Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.

Оригінал

СЕЛИЩЕ, село въ 4-хъ верстахъ отъ Таращи, при ручьѣ Сикавицѣ, на границѣ Звенигородскаго уѣзда. Жителей обоего пола, вмѣстѣ съ Корсунскою-гутою 1084. Въ Гутѣ и теперь въ дйствіи стекляный заводъ; село окружено лѣсами. При въѣздѣ есть земляная батарея, неизвѣстно когда и кѣмъ построенная.

Переклад

СЕЛИЩЕ, село за 4 версти від Таращі, при струмку Сикавиці, на межі Звенигородського повіту. Жителів обох статей разом із Корсунською Гутою 1084. У Гуті й тепер діє скляний завод; село оточене лісами. При в’їзді є земляна батарея, невідомо коли й ким збудована.

Оригінал

Церковь во имя Святителя Николая деревяная, 6-го класса; земли имѣетъ 37 десятинъ. Въ визитѣ за 1746 годъ сказано, что она построена прихожанами въ 1726 году изъ липоваго дерева, покрыта лубами и что къ ней принадлежитъ приходскихъ домовъ: въ Селищахъ 20 и въ Таращѣ 30. Но нынѣшняя церковь построена уже во второй половинѣ истекшаго столѣтія, то есть около 1780 года.

Переклад

Церква на честь Святителя Миколая, дерев’яна, 6-го класу; землі має 37 десятин. У візиті за 1746 рік сказано, що її збудували парафіяни 1726 року з липового дерева, покрили лубом і що до неї належить парафіяльних домів: у Селищах 20 і в Таращі 30. Але теперішню церкву збудовано вже в другій половині минулого століття, тобто близько 1780 року.

Примітки до перекладу

Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 4 версти ≈ 4,3 км; 37 десятин ≈ 40,4 га. Перерахунок наш.

Назва. «Селище» — Селище. Тепер — село Селище, центр Селищенської громади Звенигородського району Черкаської області.

«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.

«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.

Про джерело

Книга
«Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
Розділ
Канівський повіт, «Бывшее Корсунское старотство, а нынѣ вотчинное имѣніе князя Лопухина.»
Сторінки
582 · скан 582
Ліцензія
Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.

Як цитувати

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 582. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/selyshche/