Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
РОСОША, село при вершинахъ ручья Поганки, въ 7-ми верстахъ отъ Липовца. Жителей обоего пола: православныхъ 1406, римскихъ католиковъ 10, евреевъ 40. Земли вмѣстѣ съ Богдановкою, въ 6-ти верстахъ отстоящею, 4340 десятинъ.
Переклад
РОСОША, село біля верхів’їв струмка Поганки, за 7 верст від Липовця. Жителів обох статей: православних 1406, римо-католиків 10, євреїв 40. Землі разом із Богданівкою, що лежить за 6 верст, 4340 десятин.
Оригінал
Имѣніе это въ прошломъ вѣкѣ принадлежало князю Антонію Четвертинскому 1). Потомъ Росоша съ Богдановкою, какъ приданное поступило внукѣ Антонія Гоноратѣ, по первому мужу Врублевской, а по второму Линькевичевой. Она живетъ большею частію въ Староконстантиновскомъ уѣздѣ въ селѣ Бочаницѣ.
Переклад
Цей маєток у минулому столітті належав князеві Антонію Четвертинському 1). Потім Росоша з Богданівкою як посаг перейшла до онуки Антонія Гонорати, за першим чоловіком Врублевської, а за другим Линькевичевої. Вона живе здебільшого в Старокостянтинівському повіті, в селі Бочаниці.
Оригінал
Князь Антоній Четвертинскій—потомокъ православныхъ князей Четвертинскихъ, владѣвшихъ до уніи м. Животовомъ, былъ мужъ глубокой учености и краснорѣчивъ на сеймахъ. Онъ имѣлъ небольшое имѣніе (это); всегда не любилъ короля Понятовскаго и не принималъ отъ него никакихъ наградъ и старотствъ. Онъ ходилъ съ бритою головою, въ стародавней польской одеждѣ. Изъ Пам. Михаловск. ч. 1. 125.
Переклад
Князь Антоній Четвертинський — нащадок православних князів Четвертинських, які до унії володіли м. Животовом, — був мужем глибокої вченості й красномовним на сеймах. Він мав невеликий маєток (цей); завжди не любив короля Понятовського і не приймав від нього жодних нагород і староств. Він ходив із поголеною головою, в давньому польському вбранні. З Пам. Михаловськ. ч. 1. 125.
Оригінал
Церковь Димитріевская, деревяная, 5-го класса; земли имѣетъ 78 десятинъ. Построена въ 1851 году нынѣшнею помѣщицею. До построенія ея существовала древнѣйшая, въ первой половинѣ прошлаго вѣка построенная.
Переклад
Церква Димитріївська, дерев’яна, 5-го класу; землі має 78 десятин. Збудована 1851 року теперішньою поміщицею. До її спорудження існувала стародавня [церква], збудована в першій половині минулого століття.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 7 верст ≈ 7,5 км; 6 верст ≈ 6,4 км; 4340 десятин ≈ 4741 га; 78 десятин ≈ 85,2 га. Перерахунок наш.
Назва. «Росоша» — Росоша. Тепер — село Росоша Липовецької громади Вінницького району Вінницької області.
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Унія і «возз’єднання». Так у книзі названо перехід парафій з унії (греко-католицької церкви) до православ’я.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Липовецький повіт, «ЛИПОВЕЦКІЙ УѢЗДЪ.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 306–307. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/rososha/