Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
КОЖАНКА, село расположено при болотистомъ ручьѣ того же наименованія, въ яру, окруженное лѣсами, въ 3-хъ верстахъ отъ Очиткова. Жителей обоего пола: православныхъ 1394, римскихъ католиковъ 50, евреевъ 12. Жители утверждаютъ, что въ урочищѣ, называемомъ нынѣ Каменицею, гдѣ въ оставшихся камняхъ и кирпичѣ примѣтны слѣды какого-то давняго поселенія, было нѣкогда мѣстечко Кожаны. Кожанка въ прошломъ вѣкѣ принадлежала къ имѣніямъ Іеронима Сангушки. Въ настоящее время большая часть села принадлежитъ бывшему депутату Кіевской гражданской палаты Іосифу Викентьевичу Бартошевицкому (латин. испов., род. 1797 года, холостъ. Ему же принадлежитъ деревня Юнашки). Значительныя части принадлежатъ другимъ мелкимъ помѣщикамъ, такъ что нынѣ въ Кожанкѣ, считая и приходскую церковь, шесть слѣдующихъ владѣльцовъ:
Переклад
КОЖАНКА, село розташоване біля болотистого струмка з такою самою назвою, в яру, оточене лісами, за 3 версти від Очиткова. Жителів обох статей: православних 1394, римо-католиків 50, євреїв 12. Жителі запевняють, що в урочищі, яке нині зветься Каменицею, де в залишках каміння й цегли помітні сліди якогось давнього поселення, колись було містечко Кожани. Кожанка в минулому столітті входила до маєтків Ієроніма Сангушка. Нині більша частина села належить колишньому депутатові Київської цивільної палати Йосифові Вікентійовичу Бартошевицькому (лат. віросп., нар. 1797 року, неодружений. Йому ж належить село Юнашки). Значні частини належать іншим дрібним поміщикам, тож нині в Кожанці, рахуючи й парафіяльну церкву, шість таких власників:
Оригінал
| зем. дес. | Изъ того чис. въ польз. кре. | р. д. м. п. | ||
| а) Бартошевицкій | 995 | — | — | 257. |
| б) Рожицкій и сестры его Коцинская и Самборская | 201 | — | 87 | 46. |
| в) Маіорша Ѳекла фонъ-Вильбоа | 166 | — | 70 | 42. |
| г) Антонъ Марковскій | 166 | — | — | 37. |
| д) Венцеславъ Обуховскій | 126 | — | 37 | 25. |
| е) Приходская церковь | 64 | — | — | — |
Переклад
| зем. дес. | З того чис. у корист. сел. | р. д. ч. с. [ревізьких душ чоловічої статі] | ||
| а) Бартошевицький | 995 | — | — | 257. |
| б) Рожицький і його сестри Коцинська й Самборська | 201 | — | 87 | 46. |
| в) Майорша Фекла фон-Вільбоа | 166 | — | 70 | 42. |
| г) Антон Марковський | 166 | — | — | 37. |
| д) Венцеслав Обуховський | 126 | — | 37 | 25. |
| е) Парафіяльна церква | 64 | — | — | — |
Оригінал
Церковь Воздвиженская, деревяная, 5-го класса, построена 1762 года. Колокольня при ней каменная. Церковь до построенія нынѣшней стояла въ другомъ мѣстѣ, гдѣ нынѣ на крестьянскомъ огородѣ каменный крестъ.
Переклад
Церква Воздвиженська, дерев’яна, 5-го класу, збудована 1762 року. Дзвіниця при ній кам’яна. До спорудження теперішньої церква стояла в іншому місці, де нині на селянському городі кам’яний хрест.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км. У статті: 3 версти ≈ 3,2 км. Перерахунок наш.
Назва. «Кожанка» — Кожанка.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Містечко». Невелике торговельне поселення з ярмарками й торгами, проміжне між селом і містом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Липовецький повіт, «ЛИПОВЕЦКІЙ УѢЗДЪ.»
- Сторінки
- 307 · скан 307
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 307. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/kozhanka/