Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
РОГОЗЯНКА, село при безъименномъ ручьѣ, впадающемъ близъ села Буковъ въ рѣку Раставицу. Жителей обоего пола православныхъ 897, римскихъ католиковъ 89 и евреевъ 20. Еще въ концѣ прошлаго вѣка это была небольшая деревня, причислявшаяся къ селу Чубинцамъ. Въ 1814 году Рогозянку съ публичныхъ торговъ купили братья Петръ и Ѳеодоръ Дунаевскіе. За сыномъ перваго Бенедиктомъ нынѣ состоитъ въ Рогозянкѣ небольшая только часть. Прочія части села въ 1824 году въ слѣдствіе долговъ Дунаевскихъ, раздѣлены между его кредиторами, и нынѣ принадлежатъ разнымъ лицамъ, именно:
Переклад
РОГІЗНА, село на безіменному струмку, що біля села Буки впадає в річку Роставицю. Жителів обох статей: православних 897, римо-католиків 89 і євреїв 20. Ще наприкінці минулого століття це було невелике село, приписане до села Чубинців. 1814 року Рогізну з публічних торгів купили брати Петро й Феодор Дунаєвські. За сином першого, Бенедиктом, нині лишається в Рогізні лише невелика частина. Решту частин села 1824 року внаслідок боргів Дунаєвських поділено між його кредиторами, і нині вони належать різним особам, а саме:
Оригінал
| земли дес. | р. д. м. п. | ||
| а) Бенедикту Дунаевскому | 70 | — | 16. |
| б) Петру Кобылинскому | 1000 | — | 206. |
| в) Камиліи Онихимовской | 346 | — | 56. |
| г) Петру Онихимовскому | — | 21. | |
| д) Наслѣдникамъ..... Петровскаго | 84 | — | 10. |
| е) Жегорамъ Константину, Тимоѳею и Ѳеодору | — | — | 14. |
| ж) Николаю Борисѣвичу, купившему въ 1857 году у Михаила Малиновскаго | 70 | — | 14. |
| з) Леонарду Янковскому (люди перешли на казенныя земли) | 25 | — | 5. |
| и) Приходской церкви | 35 | — | — |
Переклад
| землі дес. | р. д. ч. с. [ревізьких душ чоловічої статі] | ||
| а) Бенедиктові Дунаєвському | 70 | — | 16. |
| б) Петрові Кобилинському | 1000 | — | 206. |
| в) Камілії Онихимовській | 346 | — | 56. |
| г) Петрові Онихимовському | — | 21. | |
| д) Спадкоємцям..... Петровського | 84 | — | 10. |
| е) Жегорам Костянтинові, Тимофієві й Феодорові | — | — | 14. |
| ж) Миколаєві Борисевичу, який купив 1857 року в Михайла Малиновського | 70 | — | 14. |
| з) Леонардові Янковському (люди перейшли на казенні землі) | 25 | — | 5. |
| и) Парафіяльній церкві | 35 | — | — |
Оригінал
Церковь деревяная, въ честь Зачатія святыя Анны, построена въ 1803 году. До построенія ея жители причислялись приходомъ къ Чубинской церкви. Состоитъ по штату въ 5-мъ классѣ. Къ ней причислена деревня Краснянка или Дунайка, въ 2-хъ верстахъ къ сѣверу лежащая при вершинахъ того ручья, который течетъ чрезъ Рогозянку. Жителей обоего пола 226; земли 285 десятинъ. Принадлежитъ Кречковскимъ. Деревня лежитъ на соединеніи многихъ дорогъ отъ разныхъ мѣстъ Васильковскаго и Сквирскаго уѣзда, въ ней соединяющихся.
Переклад
Церква дерев’яна, на честь Зачаття святої Анни, збудована 1803 року. До її побудови жителі належали парафією до чубинецької церкви. За штатом належить до 5-го класу. До неї приписано село Краснянка, або Дунайка, що лежить за 2 версти на північ, у верхів’ї того струмка, який тече через Рогізну. Жителів обох статей 226; землі 285 десятин. Належить Кречковським. Село лежить на перехресті багатьох доріг із різних місць Васильківського і Сквирського повіту, які в ньому сходяться.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 2 версти ≈ 2,1 км; 285 десятин ≈ 311 га. Перерахунок наш.
Назва. «Рогозянка» — Рогізна. Тепер — село Рогізна Білоцерківського району Київської області.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Сквирський повіт, «ИМѢНІЯ ПОЕЗУИТСКІЯ, ПРИНАДЛЕЖАВШІЯ УНІАТСКИМЪ МИТРОПОЛИТАМЪ И БЫВШІЯ СТАРОСТИНСКІЯ.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 201–202. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/rohizna/
