Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ПОМОЙНИКЪ, село при ручьѣ текущемъ въ рѣку Бабанку, въ 5-ти верстахъ отъ села Краснополки и въ 6-ти отъ Цыбермановки и Маньковки. Жителей обоего пола 1040.
Переклад
ПОМИНИК, село на струмку, що тече в річку Бабанку, за 5 верст від села Краснопілки і за 6 від Іванівки [у книзі — Цибермановка] та Маньківки. Жителів обох статей 1040.
Оригінал
Церковь Богородичная, деревяная, построена 1767 года; земли имѣетъ 34 десятины. Жалованья причту начначено 194 рубля.
Переклад
Церква Богородична, дерев’яна, збудована 1767 року; землі має 34 десятини. Платню причтові призначено 194 рублі.
Оригінал
Къ Помойницкому приходу причислено село Подобное, отстоящее въ 5-ти верстахъ отъ Помойника. Жителей въ немъ обоего пола 1163. Приписная церковь Михайловская, деревяная, построена 1759 года. До 1842 года она была особою приходскою и имѣла собственную землю, поступившую въ казну за уничтоженіемъ особаго прихода.
Переклад
До поминицької парафії приписано село Подобне, що лежить за 5 верст від Поминика. Жителів у ньому обох статей 1163. Приписна церква Михайлівська, дерев’яна, збудована 1759 року. До 1842 року вона була окремою парафіяльною і мала власну землю, що відійшла до казни через скасування окремої парафії.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 5 верст ≈ 5,3 км; 34 десятини ≈ 37,1 га. Перерахунок наш.
Назва. «Помойникъ» — Поминик. Тепер — село Поминик Уманського району Черкаської області (у 1941–2016 рр. — Вікторівка).
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Уманський повіт, «Мѣстечки и селенія, причисленныя къ Уманскому округу военныхъ поселеній, поступившія въ казну вмѣстѣ съ этимъ городомъ въ 1834 году.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 350–351. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/pomynyk/
