Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ПОДОРОЖНЕЕ, село въ 8-ми верстахъ отъ села Липоваго и Калабарки и въ 3-хъ отъ Днѣпра, лежитъ на низменной равнинѣ, нынѣ песчаной; образовалось изъ хуторовъ древняго мѣстечка Вороновки, близъ дороги такъ называемой Татарской лежавшихъ. Жителей обоего пола 1986 совокупно съ хуторами: Устимовкой, Самусевкой и Клочковымъ. Въ 1808 году въ 81 дворахъ считалось 919 жителей.
Переклад
ПОДОРОЖНЄ, село за 8 верст від села Липового й Калабарки та за 3 від Дніпра, лежить на низинній рівнині, нині піщаній; утворилося з хуторів давнього містечка Вороновки, що лежали поблизу так званої Татарської дороги. Жителів обох статей 1986 разом із хуторами: Устимовкою, Самусевкою і Клочковим. 1808 року в 81 дворі налічувалося 919 жителів.
Оригінал
Церковь во имя Архистратига Михаила, деревяная, 5-го класса; земли имѣетъ 41 десятину; построена первоначально, по перенесеніи изъ Вороновки, 1764 года; но эта церковь сгорѣла въ 1858 году, а съ 1860 построена нынѣшняя, съ иконостасомъ прежней церкви, почернѣвшимъ отъ пожара.
Переклад
Церква на честь Архистратига Михаїла, дерев’яна, 5-го класу; землі має 41 десятину; уперше збудована, після перенесення з Вороновки, 1764 року; але ця церква згоріла 1858 року, а з 1860 року збудовано нинішню, з іконостасом колишньої церкви, почорнілим від пожежі.
Оригінал
Къ приходу Подорожинскому причислена деревня Вороновка, въ 4-хъ верстахъ отъ Подорожняго, при самомъ Днѣпрѣ лежащая. Жителей обоего пола 469. Древнее мѣстечко Вороновка, упоминаемое въ тракгатѣ между Россіею и Польшею 1686 г., лежало выше по Днѣпру въ 2-хъ верстахъ. Оно подмыто и разрушено волнами Днѣпра. Въ визитѣ церквей Чигиринскаго деканата за 1741 годъ описана Свято-Михайловская Вороновская церковь, съ упоминаніемъ, что она построена 1728 года послѣ сожженой церкви.. Въ Вороновкѣ тогда было еще 80 дворовъ и до 600 жителей. Священникомъ при описываемой церкви былъ Іоаннъ Якубовичъ, посвященный 21 іюня 1725 года въ Переяславлѣ.
Переклад
До парафії Подорожнього приписано село Вороновку, що лежить за 4 версти від Подорожнього, над самим Дніпром. Жителів обох статей 469. Давнє містечко Вороновка, згадуване в трактаті між Росією і Польщею 1686 р., лежало вище по Дніпру, за 2 версти. Його підмили й зруйнували хвилі Дніпра. У візиті церков Чигиринського деканату за 1741 рік описано Свято-Михайлівську вороновську церкву зі згадкою, що її збудовано 1728 року після спаленої церкви. У Вороновці тоді було ще 80 дворів і до 600 жителів. Священником при описуваній церкві був Іоанн Якубович, висвячений 21 червня 1725 року в Переяславі.
Оригінал
Самусевка въ 2-хъ верстахъ на западъ среди сосноваго бора. Утверждаютъ, что деревню эту въ видѣ хутора, основалъ въ концѣ XVII столѣтія Трофимъ Самусь—родственникъ Богуславскаго полковника, перешедшій изъ Полтавской губерніи. Жителей обоего пола 260.
Переклад
Самусевка — за 2 версти на захід, серед соснового бору. Кажуть, що це село у вигляді хутора заснував наприкінці XVII століття Трохим Самусь — родич богуславського полковника, що перейшов із Полтавської губернії. Жителів обох статей 260.
Оригінал
Клочковъ, между Подорожнимъ и Липовымъ въ 3-хъ верстахъ отъ того и другаго села. Жителей обоего пола 312. Основанъ одновременно съ Самусевкою.
Переклад
Клочков — між Подорожнім і Липовим, за 3 версти від того й іншого села. Жителів обох статей 312. Заснований одночасно із Самусевкою.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 8 верст ≈ 8,5 км; 41 десятина ≈ 44,8 га; 4 версти ≈ 4,3 км; 2 версти ≈ 2,1 км; 3 версти ≈ 3,2 км. Перерахунок наш.
Назва. «Подорожнее» — Подорожнє.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Містечко». Невелике торговельне поселення з ярмарками й торгами, проміжне між селом і містом.
«Хутір». Невелике поселення з однієї чи кількох садиб поза селом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Чигиринський повіт, «Селенія, составлявшія Чигиринское старотство, а нынѣ состоящія въ вѣдомствѣ государственныхъ имуществъ.»
- Сторінки
- 673 · скан 673
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 673. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/podorozhnie/