Текст і переклад

Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.

Оригінал

ПОДВЫСОКОЕ, село въ 40-ка верстахъ отъ города Умани, при ручьѣ Кондаревѣ, впадающемъ за 3-ри версты отъ села въ рѣку Синюху. Впрочемъ хутора и усадьбы поселянъ тянутся по надъ ручьемъ до самой рѣки Синюхи и часть села касающаяся этой рѣки называется Бураковкою, а также Владиміркою. Жителей обоего пола: православныхъ 2244, римскихъ католиковъ 55, евреевъ 10; земли числится 6271 десятина. Въ Подвысокомъ резиденція помѣщика графа Станислава Владиміровича Потоцкаго (латин. испов.). Подвысочанскій ключь, въ коемъ считается 34072 десятины земли и 4133 ревизскихъ душъ съ 1853 года обязанныхъ крестьянъ, состоитъ изъ слѣдующихъ селъ:

Переклад

ПІДВИСОКЕ, село за 40 верст від міста Умані, на струмку Кондареві, що за 3 версти від села впадає в річку Синюху. Утім, хутори й садиби поселян тягнуться над струмком аж до самої річки Синюхи, і частина села, що прилягає до цієї річки, називається Бураковкою, а також Владимиркою. Жителів обох статей: православних 2244, римо-католиків 55, євреїв 10; землі значиться 6271 десятина. У Підвисокому — резиденція поміщика графа Станіслава Володимировича Потоцького (латин. віросп.). Підвисочанський ключ, у якому налічується 34 072 десятини землі та 4133 ревізькі душі зобов’язаних з 1853 року селян, складається з таких сіл:

Оригінал

Подвысокое,Островецъ,
Нерубайка,Рогова,
Оксанина,Перегоновка,
Небелевка,Купенковата.

Переклад

Підвисоке,Острівець,
Нерубайка,Рогова,
Оксанина,Перегонівка,
Небелівка,Копенкувате.

Оригінал

Подвысочанскій ключь полученъ въ наслѣдство въ 1800 году отцемъ нынѣшняго владѣльца, Владиміромъ Потоцкимъ, отъ своего отца графа Станислава Потоцкаго. Близъ села проходитъ древній валъ, именуемый Зміевымъ. Онъ начинается близъ мѣстечка Екатеринополя Звенигородскаго уѣзда, потомъ вступаетъ въ Уманскій при селѣ Нерубайкѣ и проходя полемъ, а потомъ лѣсомъ Подвысочанскимъ, направляется къ селу Купенковатой, Табановкѣ и далѣе къ рѣкѣ Кодымѣ въ Подольской губерніи. Близъ села къ сторонѣ рѣки Синюхѣ находится также много древнихъ могилъ, никѣмъ неизслѣдованныхъ.

Переклад

Підвисочанський ключ отримав у спадщину 1800 року батько теперішнього власника, Володимир Потоцький, від свого батька графа Станіслава Потоцького. Поблизу села проходить давній вал, що зветься Змієвим. Він починається біля містечка Катеринополя Звенигородського повіту, потім входить в Уманський [повіт] біля села Нерубайки і, пролягаючи полем, а потім підвисочанським лісом, прямує до села Копенкуватого, Табановки й далі до річки Кодими в Подільській губернії. Поблизу села, в бік річки Синюхи, є також багато давніх могил, ніким не досліджених.

Оригінал

Церковь Богородичная, деревяная, 4-го класса, построена 1763 года; земли имѣетъ 98 десятинъ.

Переклад

Церква Богородична, дерев’яна, 4-го класу, збудована 1763 року; землі має 98 десятин.

Примітки до перекладу

Міри. Десятина — близько 1,09 га. У статті: 6271 десятина ≈ 6851 га; 34072 десятини ≈ 37224 га; 98 десятин ≈ 107 га. Перерахунок наш.

Назва. «Подвысокое» — Підвисоке. Тепер — село Підвисоке Голованівського району Кіровоградської області.

«Могили». У Похилевича так названо кургани — земляні насипи над давніми похованнями; іноді й звичайні поховання.

«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.

«Містечко». Невелике торговельне поселення з ярмарками й торгами, проміжне між селом і містом.

«Хутір». Невелике поселення з однієї чи кількох садиб поза селом.

Про джерело

Книга
«Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
Розділ
Уманський повіт, «Подвысочанскій ключъ, принадлежащій графу Станиславу Потоцкому и населенный обязанными крестьянами.»
Сторінки
353 · скан 353
Ліцензія
Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.

Як цитувати

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 353. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/pidvysoke-umanskyi/