Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ВУЙНА, село при вершинахъ одного изъ притоковъ рѣчки Гнилюпята, въ 4-хъ верстахъ отъ села Марковецъ; малороссіанами произносится Війна, то есть война. Жителей обоего пола: православныхъ 775, римскихъ католиковъ 150; земли 1758 десятинъ. Принадлежитъ вмѣстѣ съ деревнею Тучею Виктору Федоровичу Моргульцу (латин. испов., 3 сына: Ѳеодоръ, Болеславъ и Степанъ въ военной службѣ).
Переклад
ВУЙНА [нині Перемога], село біля верхів’їв однієї з приток річки Гнилоп’яті, за 4 версти від села Марківців; малоросіяни вимовляють «Війна», тобто «війна». Жителів обох статей: православних 775, римо-католиків 150; землі 1758 десятин. Разом із селом Тучею належить Вікторові Федоровичу Моргульцю (латин. віросп., 3 сини: Феодор, Болеслав і Степан на військовій службі).
Оригінал
Церковь Михайловская, деревяная, 5-го класса; земли съ хуторомъ, лѣсомъ и двумя прудами 57 десятинъ. Построена 1760 года помѣщикомъ Куровскимъ на мѣсто давнѣйшей. Въ церкви находится чудотворный образъ Божія Матери съ младенцемъ Іисусомъ на лѣвой рукѣ. Образъ этотъ находится въ олтарѣ на горномъ сѣдалищѣ, и на поклоненіе къ нему стекаются окрестные жители не только православные, но и римско-католики. Деревни, приписанные къ Вуенской церкви:
Переклад
Церква Михайлівська, дерев’яна, 5-го класу; землі разом із хутором, лісом і двома ставами 57 десятин. Збудована 1760 року поміщиком Куровським на місці давнішої. У церкві є чудотворний образ Божої Матері з Немовлям Ісусом на лівій руці. Цей образ стоїть у вівтарі на горньому місці, і на поклоніння до нього сходяться навколишні жителі, не лише православні, а й римо-католики. Села, приписані до вуєнської церкви:
Оригінал
Туча, въ 3-хъ верстахъ къ югу отъ Вуйны, а отъ села Кумановки въ 2-хъ; земли 592 десятины. Жителей обоего пола 303. Половина жителей состоятъ въ Кумановскомъ приходѣ. Деревня эта примѣчательна тѣмъ, что близъ нея къ западу тамъ, гдѣ пересѣкаются нѣсколько дорогъ, и гдѣ стоятъ корчмы Черепашинская и Тучинская, находится, по барометрическимъ измѣреніямъ, самый высшій пунктъ въ Кіевской губерніи, возвышающійся на 163 сажня надъ поверхностію моря, или 33 саженями выше основанія креста на колокольнѣ Кіево-Печерскія Лавры 1).
Переклад
Туча, за 3 версти на південь від Вуйни, а від села Куманівки — за 2; землі 592 десятини. Жителів обох статей 303. Половина жителів належить до куманівської парафії. Це село примітне тим, що поблизу нього на захід, там, де перетинаються кілька доріг і де стоять корчми Черепашинська й Тучинська, міститься, за барометричними вимірюваннями, найвища точка Київської губернії, що підноситься на 163 сажні над поверхнею моря, або на 33 сажні вище від основи хреста на дзвіниці Києво-Печерської лаври 1).
Оригінал
Мшанецъ, въ 3-хъ верстахъ отъ Вуйны, при рѣкѣ Гнилопятѣ. Жителей обоего пола 238 православныхъ и 18 римскихъ католиковъ; земли 811 десятинъ. Принадлежитъ Францу Богнеру (латин. испов.).
Переклад
Мшанець, за 3 версти від Вуйни, на річці Гнилоп’яті. Жителів обох статей 238 православних і 18 римо-католиків; землі 811 десятин. Належить Францові Богнеру (латин. віросп.).
Оригінал
Въ 2-хъ верстахъ отъ Вуйны въ недавнее время на земляхъ помѣщика Моргульца, поселились Евреи хлѣбопашцы въ деревнѣ названной Жидовцы. Нынѣ въ ней обоего пола Евреевъ до 300.
Переклад
За 2 версти від Вуйни нещодавно на землях поміщика Моргульця оселилися євреї-хлібороби в селі, яке назвали Жидовці. Нині в ньому до 300 євреїв обох статей.
Оригінал
Валдайскія горы имѣютъ одинаковую высоту съ возвышенностами Тучанскими.
Переклад
Валдайські гори мають однакову висоту з тучанськими підвищеннями.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, сажень — близько 2,13 м, десятина — близько 1,09 га. У статті: 4 версти ≈ 4,3 км; 1758 десятин ≈ 1921 га; 57 десятин ≈ 62,3 га; 3 версти ≈ 3,2 км; 592 десятини ≈ 647 га. Перерахунок наш.
Назва. «Вуйна» — Перемога. Тепер — село Перемога Хмільницького району Вінницької області (до 1945 р. — Вуйна).
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Хутір». Невелике поселення з однієї чи кількох садиб поза селом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Бердичівський повіт, «Селенія принадлежащія разнымъ помѣщикамъ.»
- Сторінки
- 292 · скан 292
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 292. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/peremoha/