Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ПАЛЬЧИКЪ, село на лѣвой сторонѣ Гнилаго Тикича, въ 4-хъ верстахъ ниже селъ: Бродецкаго и Гуляйполя. Жителей обоего пола 960. Въ селѣ находится волостное управленіе, къ коему причислены слѣдующіе деревни: Песчана, Ямполь, Петриковка, Стойковъ и Лисича-балка. Земли всѣхъ родовъ 9208 десятинъ, да спорной съ г. Лопухинымъ 1324. При самомъ же селѣ Пальчикѣ 1664 десятины удобной земли. На поляхъ къ деревнѣ Гончарихѣ замѣчательны древнія могилы, изъ коихъ три изслѣдованы въ 1845 году. Во всѣхъ найдены, на глубинѣ 2-хъ аршинъ отъ основанія могилъ, человѣческіе остовы, на востокъ лежавшіе между двухъ сотлѣвшихъ деревъ. Замѣчательно, что въ одной изъ могилъ остовъ былъ въ желѣзныхъ латахъ совершенно испортившихся отъ времени, а въ другой съ угольемъ между зубами. Кромѣ простыхъ могилъ, на полѣ находится насыпь, называемая Жужелицею. Она тянется продолговато, въ разныхъ косвенныхъ направленіяхъ, имѣя въ окружности около 200 саженей. Эта особенная форма могилы и нахожденіе въ ней пережженной на подобіе кирпича земли, до какой-то массы въ родѣ желѣзной окалины въ огромныхъ кускахъ, даютъ поводъ предполагать, что здѣсь нѣкогда существовалъ какой нибудь заводъ. Впрочемъ желѣзной или мѣдной руды въ этихъ мѣстахъ нѣтъ. Между окалиною найдена была небольшая стрѣла. Изъ этаго заключаютъ, что здѣсь въ древности ковалось оружіе изъ привознаго металла. Упомянутая масса, называемая по здѣшнему жужелицею, находится не только въ насыпяхъ, но и въ кругѣ ихъ. Обоз. могилъ Фундуклея, стран. 14. Отдѣльная часть села Пальчика, лежащая на низменности при самой рѣкѣ, называется Луковкою (отъ слова лука—лугъ). Жителей въ ней обоего пола 380; земли 718 десятинъ.
Переклад
ПАЛЬЧИК, село на лівому березі Гнилого Тікича, за 4 версти нижче сіл Бродецького й Гуляйполя. Жителів обох статей 960. У селі міститься волосне управління, до якого приписано такі села: Песчана, Ямполь, Петраківка, Стойков і Лисича-балка. Землі всіх видів 9208 десятин, а ще спірної з паном Лопухіним 1324. При самому ж селі Пальчику 1664 десятини придатної землі. На полях у бік села Гончарихи примітні давні могили, з яких три досліджено 1845 року. У всіх на глибині 2 аршинів від основи могил знайдено людські кістяки, що лежали на схід, між двома зотлілими деревинами. Примітно, що в одній із могил кістяк був у залізних латах, зовсім зіпсованих часом, а в іншій — з вугіллям між зубами. Крім звичайних могил, у полі є насип, що зветься Жужелицею. Він тягнеться видовжено, у різних косих напрямках, і має в окружності близько 200 сажнів. Ця особлива форма могили та наявність у ній перепаленої, наче цегла, землі, аж до якоїсь маси на кшталт залізної окалини у величезних шматках, дають підстави припускати, що тут колись існував якийсь завод. Утім, залізної чи мідної руди в цих місцях немає. Серед окалини знайшли невелику стрілу. З цього висновують, що тут у давнину кували зброю з привізного металу. Згадана маса, яку тут називають жужелицею, трапляється не тільки в насипах, а й навколо них. Огляд могил Фундуклея, стор. 14. Окрема частина села Пальчика, що лежить у низині над самою річкою, зветься Луковкою (від слова лука — луг). Жителів у ній обох статей 380; землі 718 десятин.
Оригінал
Церковь во имя великомученицы Варвары, на мѣсто обветшавшей ностроена на счетъ казны въ 1855 году. Предположено было построить ее изъ кирпича, и начаты были самыя работы, но по непрочности матеріаловъ строительныхъ и по недостатку искуства въ строителяхъ, первоначальное предположеніе оставлено и церковь устроена деревяная и притомъ безъ колокольни. Приходъ по штатамъ причисленъ къ 5-му классу. Церковной земли 58 десятинъ.
Переклад
Церкву на честь великомучениці Варвари збудовано коштом казни 1855 року на місці обвітшалої. Її передбачали збудувати з цегли, і самі роботи вже було розпочато, але через неміцність будівельних матеріалів і брак уміння в будівничих від первісного задуму відмовилися, і церкву влаштовано дерев’яну, до того ж без дзвіниці. Парафію за штатами віднесено до 5-го класу. Церковної землі 58 десятин.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, сажень — близько 2,13 м, десятина — близько 1,09 га. У статті: 4 версти ≈ 4,3 км; 9208 десятин ≈ 10060 га; 1664 десятини ≈ 1818 га; 200 сажнів ≈ 427 м; 718 десятин ≈ 784 га. Перерахунок наш.
Назва. «Пальчикъ» — Пальчик.
«Могили». У Похилевича так названо кургани — земляні насипи над давніми похованнями; іноді й звичайні поховання.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Звенигородський повіт, «Селенія, составлявшія прежде Звенигородское старостинское имѣніе, а нынѣ состоящія въ вѣдѣніи государствен. имуществъ.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 384–385. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/palchyk/