Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ОХМАТОВЪ, село отдѣляется отъ Воронаго ставомъ, имѣющимъ ширины до 2-хъ верстъ. Уманская дорога, пересѣкши рѣку Тикичъ въ селѣ Ворономъ, за три версты въ селѣ Охматовѣ проходитъ чрезъ рѣчку Бурту близъ самаго впаденія ея въ Тикичъ съ лѣвой стороны. Охматовъ рѣчкою Буртою раздѣляется на двѣ части, изъ коихъ лежащая на лѣвой сторонѣ рѣчки съ 430 душами обоего пола населенія, причисляется къ Воронянскому имѣнію, а другая съ 602 жителями и 1740 десятинами земли, принадлежитъ Леонарду Піонтковскому и числится уже въ Таращанскомъ уѣздѣ. Названіе села происходитъ отъ татарскаго имени Ахматъ. Жители, основываясь на преданіи предковъ утверждаютъ, что Охматовъ въ древности былъ большимъ городомъ, имѣвшимъ 16 церквей. Въ лѣтописяхъ же значится, что подъ Охматовымъ, имѣвшимъ укрѣпленный замокъ, нѣсколько разъ происходили военныя стычки во время войнъ за малороссію. Такъ въ 1644 году 30-го января гетманъ Конецпольскій разбилъ близъ Охматова 30,000 Татаръ, бывшихъ подъ предводительствомъ Омеръ-аги. Въ сраженіи семъ участвовалъ совмѣстно съ Поляками знаменитый Іеремія Вишневецкій. 11-го января 1655 года Ланцкоронскій сражался съ Малороссіянами, подъ предводительствомъ самаго Богдана Хмельницкаго, подъ командою коего было 60,000 Московскихъ и 30,000 Малороссійскихъ войскъ и 80 пушекъ. Полякамъ помогали Татары. Битва продожалась 5-ть часовъ среди ночи и въ порядочный морозъ, такъ что, по выраженію Рудавскаго, ночная темнота обратилась въ день. 5-ть дней потомъ Русскіе выдерживали нападеніе; но потерявъ 30 пушекъ, принуждены были отступить. На слѣдующій годъ, 20-го января, въ день битвы на Дрожиполѣ, отрядъ полковника Пушкаренка сражался подъ Охматовымъ съ Татарами, союзниками поляковъ.
Переклад
ОХМАТІВ, село, яке від Вороного відділяє став завширшки до 2 верст. Уманський шлях, перетнувши річку Тікич у селі Вороному, за три версти, у селі Охматові, переходить через річечку Бурту біля самого її впадіння в Тікич з лівого боку. Річечка Бурта ділить Охматів на дві частини, з яких та, що лежить на лівому боці річечки, з населенням 430 душ обох статей, приписана до воронянського маєтку, а друга, з 602 жителями та 1740 десятинами землі, належить Леонардові Піонтковському й числиться вже в Таращанському повіті. Назва села походить від татарського імені Ахмат. Жителі, спираючись на перекази предків, стверджують, що Охматів у давнину був великим містом, яке мало 16 церков. А в літописах значиться, що під Охматовом, який мав укріплений замок, кілька разів відбувалися воєнні сутички під час воєн за Малоросію. Так, 1644 року 30 січня гетьман Конецпольський розбив біля Охматова 30 000 татар, що були під проводом Омер-аги. У цій битві разом із поляками брав участь славнозвісний Ієремія Вишневецький. 11 січня 1655 року Ланцкоронський бився з малоросіянами під проводом самого Богдана Хмельницького, під командою якого було 60 000 московського й 30 000 малоросійського війська та 80 гармат. Полякам допомагали татари. Битва тривала 5 годин серед ночі, та ще й на чималому морозі, так що, за висловом Рудавського, нічна темрява обернулася на день. Потім 5 днів руські [війська] відбивали напад; але, втративши 30 гармат, мусили відступити. Наступного року, 20 січня, у день битви на Дрожиполі, загін полковника Пушкаренка бився під Охматовом із татарами, союзниками поляків.
Оригінал
Церковь Успенская, каменная, 6-го класса; земли имѣетъ указную пропорцію; построена въ 1808 году покойнымъ священникомъ Димитріемъ Усаневичемъ. О предшествовавшей церкви во имя Успенія въ визитѣ 1741 года Тетіевскаго деканата говорится, что она дубовая, соломою покрытая, построена 1735 года; приходскихъ дворовъ имѣла 40 въ Охматовѣ и 30 въ Красномъ Концѣ (Кутѣ); священникомъ при ней былъ тогда Игнатій Гудимовичъ.
Переклад
Церква Успенська, кам’яна, 6-го класу; землі має указну пропорцію; збудована 1808 року покійним священиком Димитрієм Усаневичем. Про попередню церкву на честь Успіння у візиті 1741 року Тетіївського деканату сказано, що вона дубова, крита соломою, збудована 1735 року; парафіяльних дворів мала 40 в Охматові й 30 у Червоному Кінці (Куті); священиком при ній був тоді Ігнатій Гудимович.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 2 версти ≈ 2,1 км; 1740 десятин ≈ 1901 га. Перерахунок наш.
Назва. «Охматовъ» — Охматів.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Деканат». Церковна округа з кількох парафій на чолі з деканом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Уманський повіт, «Селенія, принадлежащія разнымъ помѣщикамъ.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 363–364. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/okhmativ/