Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
НОВОСЕЛИЦА, село получило названіе оттого, что населено позже окрестныхъ селъ. Расположено при большой дорогѣ изъ Паволочи въ Трилѣсы, въ 10 верстахъ отъ перваго мѣстечка, при вершинѣ безъименнаго ручья, впадающаго въ Раставицу. Отъ Строкова Новоселица въ 4 верстахъ. Жителей обоего пола: православныхъ 808, римскихъ католиковъ 39, евреевъ 11. Въ 1814 году Новоселица купленна съ публичныхъ торговъ вмѣстѣ съ деревнею Саварцами дроряниномъ Яковомъ Билинскимъ. Въ томъ же году Билинскій часть села съ 85 рев. душ. записалъ на содержаніе предположеннаго имъ къ постройкѣ въ Новоселицѣ римско-католическаго костела и при немъ латинскаго духовенства. Въ 1816 году Яковъ Билинскій умеръ, оставивъ по себѣ значительные долги. Въ слѣдствіе чего имѣніе его раздѣлилось на части и принадлежитъ нынѣ слѣд. лицамъ:
Переклад
НОВОСЕЛИЦЯ, село дістало назву від того, що його заселено пізніше від навколишніх сіл. Розташоване при великій дорозі з Паволочі до Трилісів, за 10 верст від першого містечка, біля верхів’я безіменного струмка, що впадає в Раставицю. Від Строкова Новоселиця за 4 версти. Жителів обох статей: православних 808, римо-католиків 39, євреїв 11. 1814 року Новоселицю разом із селом Саварцями купив із публічних торгів дворянин Яків Білинський. Того ж року Білинський записав частину села з 85 рев. душами на утримання римо-католицького костелу, який він мав намір збудувати в Новоселиці, і латинського духовенства при ньому. 1816 року Яків Білинський помер, залишивши по собі значні борги. Унаслідок цього його маєток поділився на частини, які нині належать таким особам:
Оригінал
| земли дес. | р. д. м. п. | ||
| а) Аннѣ Билинской—женѣ брата Іаковлева | 278 | — | 74. |
| б) Юрія Балинскаго наслѣдникамъ Вилинскимъ | 65 | — | 11. |
| в) Евстафію Яковлевичу Ивановскому, отставному поручику | 820 | — | 158. |
| г) Радзивилловой, наслѣдникамъ (къ с. Липки) | — | — | 26. |
| д) Еразму Видзовскому | 10 | — | 5. |
| е) Поступившихъ въ 1842 году въ казну изъ подъ владѣнія костела | 280 | — | 85. |
| ж) Приходской православной церкви | 37 | — | — |
Переклад
| землі, дес. | р. д. ч. с. [ревізьких душ чоловічої статі] | ||
| а) Анні Білинській — дружині Якового брата | 278 | — | 74. |
| б) спадкоємцям Юрія Балинського — Вилинським | 65 | — | 11. |
| в) Євстафію Яковлевичу Івановському, відставному поручикові | 820 | — | 158. |
| г) спадкоємцям Радзивіллової (до с. Липки) | — | — | 26. |
| д) Еразмові Видзовському | 10 | — | 5. |
| е) Перейшло 1842 року до скарбниці з-під володіння костелу | 280 | — | 85. |
| ж) Парафіяльній православній церкві | 37 | — | — |
Оригінал
Приходская церковь во имя Архиегратига Михаила, деревяная, построена около 1750 года. По совершенной ея ветхости, нынѣ въ 1859 году построена новая. По штатамъ Новоселицкая церковь отнесена къ 4-му классу.
Переклад
Парафіяльна церква на честь Архістратига Михаїла, дерев’яна, збудована близько 1750 року. Оскільки вона геть занепала, нині, 1859 року, збудовано нову. За штатами новоселицьку церкву віднесено до 4-го класу.
Оригінал
Деревня Саварцы, составляющая съ Новоселицею одинъ приходъ, принадлежитъ по смерти въ 1855 году Аполлинарія Яковлевича Билинскаго, его сыну.... Земли къ ней приписано 1200 десятинъ. Жителей обоего пола 762. Около 1840 года въ деревнѣ Саварцахъ найдена въ землѣ очень хорошо сохранившаяся древняя урна или амфора, въ какихъ язычники погребали сожженные прахи своихъ покойниковъ. Она порядочной величины, и хотя простой, но очень красивой формы, показывающей вкусъ далеко не варварскій. Рисунокъ ея см. въ об. могилъ Фунд., стран. 66 и 108.
Переклад
Село Саварці, що становить із Новоселицею одну парафію, після смерті 1855 року Аполлінарія Яковлевича Білинського належить його синові.... До нього приписано 1200 десятин землі. Жителів обох статей 762. Близько 1840 року в селі Саварцях знайдено в землі дуже добре збережену давню урну, або амфору, — у таких язичники ховали спалений прах своїх небіжчиків. Вона чималого розміру і хоч простої, але дуже гарної форми, яка свідчить про смак аж ніяк не варварський. Її малюнок див. в об. могил Фунд. [«Обозрѣніе могилъ, валовъ и городищъ Кіевской губерніи» Фундуклея], стор. 66 і 108.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 10 верст ≈ 10,7 км; 4 версти ≈ 4,3 км; 1200 десятин ≈ 1311 га. Перерахунок наш.
Назва. «Новоселица» — Новоселиця.
«Могили». У Похилевича так названо кургани — земляні насипи над давніми похованнями; іноді й звичайні поховання.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Містечко». Невелике торговельне поселення з ярмарками й торгами, проміжне між селом і містом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Сквирський повіт, «ИМѢНІЯ ПОЕЗУИТСКІЯ, ПРИНАДЛЕЖАВШІЯ УНІАТСКИМЪ МИТРОПОЛИТАМЪ И БЫВШІЯ СТАРОСТИНСКІЯ.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 198–199. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/novoselytsia/