Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
БУКИ, село при рѣкѣ Раставицѣ, въ 4 верстахъ ниже Строкова и въ 2-хъ верстахъ выше Чубинецъ. Жителей обоего пола 620, да иновѣрцевъ 20 (латинъ 9, евр. 11). Принадлежитъ нынѣ къ имѣніямъ Станислава Абрамовича. На мѣстѣ занимаемомъ нынѣ селомъ въ глубокой древности стоялъ какой-то большой городъ. Это доказывается необыкновеннымъ множествомъ могилъ, разбросанныхъ групами по 30, 40 и 60 вмѣстѣ, вокругъ села. Ихъ насчитано до 913 разной величины, изъ коихъ 372 обложены вокругъ дикимъ плоскимъ камнемъ. Въ нѣкоторыхъ изъ нихъ при раскапываніи найдено было множество человѣческихъ костей, въ другихъ не глубже ½ аршина подъ горизонтомъ земли открыты, по два и по одному, человѣческіе оставы, похороненные въ деревяныхъ, примѣтно, гробахъ и обращенные головами къ востоку и съ опущенными внизъ руками. Обкладываніе могилъ камнями, весьма рѣдко замѣчаемое на пространствѣ Кіевской губерніи, уподобляетъ Буковскія могилы тѣмъ, которыя находили въ Прибалтійскихъ земляхъ, Даніи и Великобританіи и намекаетъ, по мнѣнію нѣкоторыхъ, на Скандинавское происхожденіе погребенныхъ въ нихъ лицъ 1). Другимъ памятникомъ древняго поселенія въ Букахъ служитъ округлое замковище надъ рѣкою Растовицею. Оно лежитъ у подошвы горы, защищающей его съ одной стороны; съ другой протекаетъ рѣка, а съ третьей прилегаетъ яръ. Въ окружности замковище имѣетъ 260 саженей. Примѣтны три въѣзда: отъ рѣки, равнины и горы. Во кругъ обведено тройнымъ валомъ, имѣющимъ мѣстами до 8-ми сажень высоты. Внутри этаго вала, равно какъ и вблизи его за Раставицей находятся многія изъ вышеупомянутыхъ могилъ заросшія давнимъ лѣсомъ. Внутри этихъ валовъ, по преданію, сохранившемуся у жителей, своялъ городъ Бакожинъ, а въ замковищѣ дворъ владѣльца. Городъ Бакожинъ, по преданію, разрушенъ татарами послѣ осады и нечаяннаго нападенія на одну часть его, менѣе укрѣпленную. Причемъ умерщвленъ владѣлецъ замка и предводители его войскъ: Волкъ и Орликъ, именами коихъ названы двѣ большія могилы.
Переклад
БУКИ, село на річці Роставиці, за 4 версти нижче Строкова і за 2 версти вище Чубинців. Жителів обох статей 620, а також 20 іновірців (латинян 9, євр. 11). Нині належить до маєтків Станіслава Абрамовича. На місці, яке нині займає село, у глибоку давнину стояло якесь велике місто. Це доводить надзвичайна кількість могил, розкиданих довкола села групами по 30, 40 і 60 разом. Їх налічено до 913, різної величини, і з них 372 обкладено довкола диким плоским каменем. У деяких із них під час розкопування знайдено безліч людських кісток, в інших не глибше ½ аршина від поверхні землі виявлено людські кістяки, по два й по одному, поховані, як помітно, в дерев’яних трунах, обернені головами на схід і з опущеними вниз руками. Обкладання могил камінням, що дуже рідко трапляється на теренах Київської губернії, уподібнює буківські могили до тих, які знаходили в прибалтійських землях, Данії та Великій Британії, і, на думку декого, натякає на скандинавське походження похованих у них людей 1). Іншою пам’яткою давнього поселення в Буках є округле замковище над річкою Роставицею. Воно лежить біля підніжжя гори, що захищає його з одного боку; з другого протікає річка, а з третього прилягає яр. В окружності замковище має 260 сажнів. Помітні три в’їзди: від річки, від рівнини й від гори. Довкола воно обведене потрійним валом, що місцями сягає 8 сажнів заввишки. Усередині цього валу, як і поблизу нього за Роставицею, є багато з вищезгаданих могил, що поросли давнім лісом. Усередині цих валів, за переказом, який зберігся в жителів, стояло місто Бакожин, а в замковищі — двір власника. Місто Бакожин, за переказом, зруйнували татари після облоги й несподіваного нападу на одну його частину, менш укріплену. Тоді ж було вбито власника замку і ватажків його військ — Вовка й Орлика, іменами яких названо дві великі могили.
Оригінал
Церковь деревяная, во имя Зачатія пресвятыя Богородицы, по штатамъ причислена къ 7-му классу; земли имѣетъ съ хуторомъ 58 десятинъ. Въ визитѣ 1746 года (Паволоцкаго деканата) говорится, что она дубовая, недавно построенная, съ колокольнею надъ бабинцемъ. Такимъ образомъ этой церкви болѣе 100 лѣтъ.
Переклад
Церква дерев’яна, на честь Зачаття Пресвятої Богородиці, за штатами зарахована до 7-го класу; землі має разом із хутором 58 десятин. У візиті 1746 року (Паволоцького деканату) сказано, що вона дубова, недавно збудована, з дзвіницею над бабинцем. Отже, цій церкві понад 100 років.
Оригінал
Об. мог. Фундуклея, стран. 68.
Переклад
Огл. мог. Фундуклея, с. 68.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, сажень — близько 2,13 м, десятина — близько 1,09 га. У статті: 4 версти ≈ 4,3 км; 2 версти ≈ 2,1 км; 260 сажнів ≈ 555 м; 8 сажнів ≈ 17,1 м; 58 десятин ≈ 63,4 га. Перерахунок наш.
Назва. «Буки» — Буки.
«Могили». У Похилевича так названо кургани — земляні насипи над давніми похованнями; іноді й звичайні поховання.
«Городище», «замковище». Місце давнього укріплення з валами й ровами.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Хутір». Невелике поселення з однієї чи кількох садиб поза селом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Сквирський повіт, «ИМѢНІЯ ПОЕЗУИТСКІЯ, ПРИНАДЛЕЖАВШІЯ УНІАТСКИМЪ МИТРОПОЛИТАМЪ И БЫВШІЯ СТАРОСТИНСКІЯ.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 199–200. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/buky/