Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
НОВОХВАСТОВЪ, мѣстечко при рѣкѣ Орѣховаткѣ, въ 25-ти верстахъ отъ Сквиры. Жителей обоего пола: православныхъ 1044, римскихъ католиковъ 9, не считая воспитанницъ при костелѣ, евреевъ 500. До 1805 года мѣстечко, подъ именемъ села Голохвастова, причислялось къ Погребищскому ключу, а съ этаго года къ имѣніямъ Любовицкихъ. Въ 1860 году Новохвастовъ поступилъ къ зятю Вацлава Любовицкаго Ѳаддею Бобровскому. Около 1810 года здѣсь построенъ владѣльцемъ довольно великолѣпный каменный дворецъ, съ такими жъ службами и обширнымъ садомъ. Въ саду построенъ латинскій костелъ и при немъ женское польское училище.
Переклад
НОВОФАСТІВ, містечко при річці Оріховатці, за 25 верст від Сквири. Жителів обох статей: православних 1044, римо-католиків 9, не рахуючи вихованок при костелі, євреїв 500. До 1805 року містечко під назвою села Голохвастова належало до Погребищенського ключа, а з цього року — до маєтків Любовицьких. 1860 року Новофастів перейшов до зятя Вацлава Любовицького Фаддея Бобровського. Близько 1810 року власник збудував тут досить пишний кам’яний палац із такими самими службами й просторим садом. У саду збудовано латинський костел і при ньому жіноче польське училище.
Оригінал
Приходская церковь Свято-Михайловская, каменная съ колокольнею и оградою каменными же, построена въ 1831 году помѣщикомъ Іосифомъ Стефановичемъ Любовицкимъ. Прежняя деревяная, сгорѣвшая въ 1825 году стояла на другомъ мѣстѣ по южную сторону помѣщичьей усадьбы. Она описана въ визитахъ Погребисскаго деканата 1741 и 1746 годовъ. Причемъ построеніе ея отнесено къ 1732 году и объяснено, что прихожанъ къ ней въ то время принадлежало 50 дворовъ въ Голохвастовѣ и 12 въ сельцѣ Снѣжной. По штатамъ состоитъ въ 5-мъ классѣ; земли имѣетъ 52 десятины.
Переклад
Парафіяльна церква Свято-Михайлівська, кам’яна, з дзвіницею й огорожею, теж кам’яними, збудована 1831 року поміщиком Іосифом Стефановичем Любовицьким. Попередня, дерев’яна, що згоріла 1825 року, стояла на іншому місці, з південного боку поміщицької садиби. Її описано у візитах Погребищенського деканату 1741 і 1746 років. При цьому її збудування віднесено до 1732 року й пояснено, що парафіян у неї тоді було 50 дворів у Голохвастові та 12 у сільці Сніжній. За штатами належить до 5-го класу; землі має 52 десятини.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 25 верст ≈ 26,7 км; 52 десятини ≈ 56,8 га. Перерахунок наш.
Назва. «Новохвастовъ» — Новофастів. Тепер — село Новофастів Погребищенської громади Вінницької області (давніше Голохвастів).
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Містечко». Невелике торговельне поселення з ярмарками й торгами, проміжне між селом і містом.
«Деканат». Церковна округа з кількох парафій на чолі з деканом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Сквирський повіт, «Имѣнія принадлежащія Любовицкимъ.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 207–208. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/novofastiv/