Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
МОРОЗОВКА, село въ 20-ти верстахъ отъ Сквиры, расположено на равнинѣ при рѣкѣ Орѣховаткѣ. Чрезъ село проходитъ почтовая дорога изъ Сквиры въ Липовецъ. Жителей обоего пола: православныхъ 1162, римскихъ католиковъ 28, евреевъ 30. Въ 1741 году въ Морозовкѣ было 100 дворовъ. Земель при селеніяхъ Морозовкѣ и Березянкѣ, считающихся во владѣніи Вацлава Любовицкаго 5097 десят.
Переклад
МОРОЗІВКА, село за 20 верст від Сквири, розташоване на рівнині при річці Оріховатці. Через село проходить поштова дорога зі Сквири до Липовця. Жителів обох статей: православних 1162, римо-католиків 28, євреїв 30. 1741 року в Морозівці було 100 дворів. Земель при селах Морозівці й Березянці, що значаться у володінні Вацлава Любовицького, — 5097 десят.
Оригінал
Морозовка съ Березянкою, Новохвастовымъ, Бабинцами, Молчановкою и Снѣжною, въ началѣ прошлаго вѣка, считаясь въ Погребищскомъ ключѣ, принадлежали послѣдовательно князьямъ Вишневецкимъ, гетману Радзивиллу и графамъ Ржевусскимъ. Въ 1805 году это имѣніе куплено отъ Адама графа Ржевусскаго, Стефаномъ Любовицкимъ, генераломъ польской службы 1). Онъ имѣлъ 4-хъ сыновъ: Вацлава, Іосифа, умершаго въ 1846 году, Ксаверія, умершаго въ Соловецкомъ монастырѣ и Эдуарда, умершаго въ 1859 году въ Варшавѣ. Между этими 4-мя сынами было раздѣлено по смерти Стефана Любовицкаго имѣніе его. Морозовка съ Березянкою досталась старшему Вацлаву (латин. испов., родился 1798 года, имѣетъ двухъ дочерей, а третья бывшая за Бобровскимъ умерла).
Переклад
Морозівка разом із Березянкою, Новофастовом, Бабинцями, Мовчанівкою і Сніжною на початку минулого [XVIII] століття, як частина Погребищенського ключа, належали послідовно князям Вишневецьким, гетьманові Радзивіллу та графам Ржевуським. 1805 року цей маєток купив в Адама графа Ржевуського Стефан Любовицький, генерал польської служби 1). Він мав 4 синів: Вацлава, Іосифа, що помер 1846 року, Ксаверія, що помер у Соловецькому монастирі, та Едуарда, що помер 1859 року у Варшаві. Між цими 4 синами після смерті Стефана Любовицького було поділено його маєток. Морозівка з Березянкою дісталася старшому, Вацлаву (латинського віросповідання, народився 1798 року, має двох дочок, а третя, що була за Бобровським, померла).
Оригінал
Изъ Любовицкихъ извѣстенъ въ XVII вѣкѣ Станиславъ, кліентъ короннаго канцлера Оссолинскаго, а также знакомецъ и кумъ славнаго Богдана Хмельницкаго (См. у Костомарова: Богданъ Хмельниц.). Стефанъ Любовицкій извѣстный тѣмъ, что въ послѣдніе годы бытія Польши считался однимъ изъ лучшихъ и храбрѣйшихъ генераловъ и прославился поединками особенно тѣмъ, на коемъ убилъ генерала Буфанова, славнаго дуэлиста. При второмъ раздѣлѣ Польши въ 1793 году, Императрица Екатерина II-я, предоставила оставшимся польскимъ войскамъ присягнуть ей на вѣрность, или разойтись. Генералъ Стефанъ Любовицкій, съ 12,000 корпусомъ, расположеннымъ между Росью и Днѣстромъ, присягнулъ. Когда же полученъ былъ отъ Русскаго правительства приказъ, распустить командуемый имъ корпусъ, то несмотря на
Переклад
З Любовицьких відомий у XVII столітті Станіслав, клієнт коронного канцлера Оссолінського, а також знайомий і кум славного Богдана Хмельницького (див. у Костомарова: Богдан Хмельниц.). Стефан Любовицький відомий тим, що в останні роки існування Польщі вважався одним із найкращих і найхоробріших генералів і прославився поєдинками, особливо тим, на якому вбив генерала Буфанова, славного дуелянта. Під час другого поділу Польщі 1793 року імператриця Катерина II надала польським військам, що залишилися, [змогу] присягнути їй на вірність або розійтися. Генерал Стефан Любовицький із корпусом у 12 000, розташованим між Россю і Дністром, присягнув. Коли ж від російського уряду надійшов наказ розпустити корпус під його командою, то, попри
Оригінал
Церковь деревяная, во имя Святителя Николая, построена въ 1817 году иждивеніемъ прихожанъ, на мѣсто прежней, описанной въ визитѣ 1741 года (Погребищскаго деканата), съ 1738 года существовавшей. Колокольня при Морозовской церкви каменная. Въ церкви примѣчательна икона Божія Матери въ особомъ кіотѣ при иконостасѣ устроенномъ Стефаномъ Любовицкимъ, въ благодарность за спасеніе. Икона эта, пользующаяся особеннымъ уваженіемъ у окрестныхъ жителей, привезена Стефаномъ Любовицкимъ изъ мѣстечка Искорости Овручскаго уѣзда, бывшаго его имѣнія. Впрочемъ она не древняго писанія. Морозовская церковь по штатамъ причислена къ 5-му классу; земли имѣетъ 63 десятины.
Переклад
Церква дерев’яна, на честь святителя Миколая, збудована 1817 року коштом парафіян на місці попередньої, описаної у візиті 1741 року (Погребищенського деканату), що існувала з 1738 року. Дзвіниця при морозівській церкві кам’яна. У церкві примітна ікона Божої Матері в окремому кіоті при іконостасі, влаштованому Стефаном Любовицьким на подяку за порятунок. Ця ікона, яку особливо шанують навколишні жителі, привезена Стефаном Любовицьким з містечка Іскорості Овруцького повіту, його колишнього маєтку. Втім, вона не давнього письма. Морозівська церква за штатами зарахована до 5-го класу; землі має 63 десятини.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 20 верст ≈ 21,3 км; 63 десятини ≈ 68,8 га. Перерахунок наш.
Назва. «Морозовка» — Морозівка. Тепер — село Морозівка Погребищенської громади Вінницької області.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Містечко». Невелике торговельне поселення з ярмарками й торгами, проміжне між селом і містом.
«Деканат». Церковна округа з кількох парафій на чолі з деканом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Сквирський повіт, «Имѣнія принадлежащія Любовицкимъ.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 205–206. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/morozivka/