Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
МАСЛОВКА, село на лѣвой сторонѣ рѣки Расавы въ 2-хъ верстахъ ниже Козина. Во время козацкихъ войнъ Масловка называлась Масловымъ бродомъ и извѣстна въ исторіи тѣмъ, что здѣсь, послѣ неудачнаго сраженія подъ Берестечкомъ, собиралась такъ называемая чорная рада, обвинявшая Богдана Хмельницкаго за то, что онъ покинулъ войско подъ Берестечкомъ; куда прибылъ самъ Богданъ, воодушевилъ раду и народъ, и собиралъ здѣсь новое ополченіе. А еще прежде, по преданію, Масловка называлась городомъ Лоевомъ, тянулась надъ рѣкою Расавою на пространствѣ 8-ми верстъ, отъ урочища Хмельникъ, до Козина, имѣла укрѣпленія, двѣ церкви и греческій монастырь въ урочищѣ Хмельникѣ, селитреный, пороховой и кирпичный заводы, близъ высокаго кургана и нынѣ остающагося и въ урочищѣ Щербахѣ, гдѣ и теперь выорываются куски кирпича, желѣза и чугуна. Городъ Лоевъ, по сказанію старожиловъ, сожженъ Татарами. Въ прошломъ вѣкѣ Масловка принадлежала къ Каневскому старотству потомъ графу Олизару; а нынѣ, съ селомъ Емчихою и 6121 десятиною земли, составляетъ особое имѣніе принадлежавшее тремъ братьямъ: Александру, Карлу и Вячеславу Пржедзѣцкимъ, которое они, въ 1854 году, продали Мечиславу Владиславовичу Прозору, Рѣчицкому уѣздному предводителю дворянства. Но по силѣ выкупнаго договора 1863 года, крестьяне села Масловой, при содѣйствіи правительства, пріобрѣли въ собственность 1252 десятины земли за 57,317 рублей. А жители Емчихи 1059 десятинъ за 47,705 р. Въ селѣ считается жителей обоего пола 1400; въ 1741 году было только 20 дворовъ; въ 1790—110 дворовъ, а жителей обоего пола 901.
Переклад
МАСЛІВКА, село на лівому березі річки Росави, за 2 версти нижче Козина. За часів козацьких воєн Маслівка називалася Масловим бродом і відома в історії тим, що тут після невдалої битви під Берестечком збиралася так звана чорна рада, яка звинувачувала Богдана Хмельницького в тому, що він покинув військо під Берестечком; сюди прибув сам Богдан, надихнув раду й народ і збирав тут нове ополчення. А ще раніше, за переказом, Маслівка називалася містом Лоєвом, простягалася над річкою Росавою на 8 верст, від урочища Хмельник до Козина, мала укріплення, дві церкви й грецький монастир в урочищі Хмельник, селітряний, пороховий і цегельний заводи біля високого кургану, що лишається й нині, та в урочищі Щербах, де й тепер викопують шматки цегли, заліза й чавуну. Місто Лоєв, за розповідями старожилів, спалили татари. У минулому столітті Маслівка належала до канівського староства, потім графові Олізару; а нині разом із селом Ємчихою і 6121 десятиною землі становить окремий маєток, що належав трьом братам — Олександрові, Карлові та В’ячеславові Пржедзецьким, які 1854 року продали його Мечиславу Владиславовичу Прозору, речицькому повітовому предводителю дворянства. Але на підставі викупного договору 1863 року селяни села Маслівки за сприяння уряду набули у власність 1252 десятини землі за 57 317 рублів. А жителі Ємчихи — 1059 десятин за 47 705 р. У селі налічується жителів обох статей 1400; 1741 року було тільки 20 дворів; 1790-го — 110 дворів, а жителів обох статей 901.
Оригінал
Церковь Николаевская деревяная, 5-го класса; земли имѣстъ 36 десятинъ, построена въ 1746 году на мѣсто прежней, описанной въ визитѣ за 1741 годъ. Въ помянутой визитѣ между прочимъ значится, что при ней былъ священникомъ Андрей Пильновскій, посвященный 8-го сентября 1733 года въ Кіевѣ и еще въ 1741 году не имѣвшій утвержденія (installacyi) уніатскаго митрополита. Почему визитаторы Козубскій и Слодкевичъ обязали Каневскаго декана, какъ ближайшаго мѣстнаго начальника, выслать немедленно его, Пильновскаго, за «инсталляціею». Если же онъ ее не представитъ (то есть не отрѣчется отъ православія): то лишивши его бороды и волосъ, отослать къ свѣтскому начальству? Такъ распространяема была унія! и это записано въ актахъ уніатскихъ! Мѣсто другой церкви, существовавшей въ Лоевѣ, жители указываютъ за рѣкою Расавою въ урочищѣ, называемомъ нынѣ Церковщиною, гдѣ нынѣ старое кладбище.
Переклад
Церква Миколаївська дерев’яна, 5-го класу; землі має 36 десятин; збудована 1746 року на місці попередньої, описаної у візиті за 1741 рік. У згаданій візиті, між іншим, зазначено, що священником при ній був Андрій Пильновський, висвячений 8 вересня 1733 року в Києві, який ще 1741 року не мав затвердження (installacyi) уніатського митрополита. Тому візитатори Козубський і Слодкевич зобов’язали канівського декана, як найближчого місцевого начальника, негайно вислати його, Пильновського, за «инсталляціею» [інсталяцією]. Якщо ж він її не подасть (тобто не зречеться православ’я), то, позбавивши його бороди й волосся, відіслати до світської влади? Так поширювали унію! І це записано в уніатських актах! Місце другої церкви, що існувала в Лоєві, жителі вказують за річкою Росавою, в урочищі, яке нині називають Церковщиною, де тепер старий цвинтар.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 2 версти ≈ 2,1 км; 8 верст ≈ 8,5 км; 6121 десятина ≈ 6687 га; 1252 десятини ≈ 1368 га; 1059 десятин ≈ 1157 га. Перерахунок наш.
Назва. «Масловка» — Маслівка.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Унія і «возз’єднання». Так у книзі названо перехід парафій з унії (греко-католицької церкви) до православ’я.
«Деканат». Церковна округа з кількох парафій на чолі з деканом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Канівський повіт, «Селенія принадлежащія разнымъ помѣщикамъ.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 604–605. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/maslivka/