Текст і переклад

Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.

Оригінал

РЕЙМЕНТАРЩИНА, село при рѣчкѣ Узкѣ, двумя верстами ниже села Лопатынщины. Называется также Антоновкою. Жителей обоего пола: православныхъ 906, римскихъ католиковъ 146.

Переклад

МАЛА АНТОНІВКА [у книзі — Рейментарщина], село над річкою Узкою, за дві версти нижче села Іванівки [у книзі — Лопатинщина]. Називається також Антоновкою. Жителів обох статей: православних 906, римо-католиків 146.

Оригінал

Деревяная церковь во имя Воздвиженія креста Господня, построена первоначально въ 1802 году. Церковь эта сгорѣла со всею утварью въ 1857 году, на мѣсто коей въ слѣдующемъ 1858 году построена нынѣшняя деревяная же, по штатамъ отнесенная къ 5-му классу; земли имѣетъ 38 десятинъ.

Переклад

Дерев’яну церкву на честь Воздвиження Хреста Господнього вперше збудовано 1802 року. Ця церква згоріла з усім начинням 1857 року, а на її місці наступного, 1858 року збудовано нинішню, теж дерев’яну, віднесену за штатом до 5-го класу; землі має 38 десятин.

Оригінал

Къ Рейментарскому приходу причислена деревня Олейникъ; она лежитъ въ 3 верстахъ отъ Рейментарщины къ западу, при безъименномъ ручьѣ, въ Ротокъ текущемъ. Жителей обоего поло 785. Въ деревнѣ этой, въ 1808 году построена деревяная кладбищная церковь во имя Святыя Мученицы Параскевы, которая въ 1857 году возобновлена; при церкви этой нѣтъ ни земли, ни дома церковнаго.

Переклад

До парафії Малої Антонівки приписано село Олейник; воно лежить за 3 версти на захід від Малої Антонівки, над безіменним струмком, що тече в Роток. Жителів обох статей 785. У цьому селі 1808 року збудовано дерев’яну цвинтарну церкву на честь святої мучениці Параскеви, яку 1857 року відновлено; при цій церкві немає ні землі, ні церковного будинку.

Примітки до перекладу

Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 38 десятин ≈ 41,5 га; 3 версти ≈ 3,2 км. Перерахунок наш.

Назва. «Рейментарщина» — Мала Антонівка. Тепер — село Мала Антонівка Узинської громади Білоцерківського району (колишні назви — Рейментарщина, Антонівка).

«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».

«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.

Про джерело

Книга
«Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
Розділ
Васильківський повіт, «а) имѣніе графовъ Браницкихъ. Бѣлоцерковщина.»
Сторінки
528–529 · скан 528, скан 529
Ліцензія
Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.

Як цитувати

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 528–529. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/mala-antonivka/