Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
КУРИЛОВКА, село въ 15-ти верстахъ на западъ отъ Канева, лежитъ на возвышенной равнинѣ, крестообразно пресѣченой оврагами, въ коихъ жилища поселянъ бываютъ замѣтны не прежде, какъ по въѣздѣ въ село. Слабый ручеекъ, текущій въ ярахъ, исчезаетъ за селомъ въ песчаной почвѣ. Жителей обоего пола 638, земли 1364 десятины. Въ нѣкоторомъ разстояніи къ сѣверу и югу отъ села находятся два давнихъ земляныхъ городка, о коихъ жители не сохранили никакого преданія. Въ 1789 году село принадлежало къ имѣніямъ Станислава Понятовскаго и заключало въ себѣ 60 усадьбъ и 530 душъ обоего пола. Съ 1800 по 1822 принадлежало Іосифу Козаринову; въ настоящее время братьямъ Іосифу и Николаю Павловичамъ Донцовымъ, получившимъ имѣніе по наслѣдству отъ матери Анны Александровны урожденной Казариновой; но 381 десятину крестьяне пріобрѣли въ собственность, по силѣ выкупнаго договора 1863 года за 18,852 рубля.
Переклад
КУРИЛІВКА, село за 15 верст на захід від Канева, лежить на підвищеній рівнині, яку навхрест перетинають яри; оселі селян у них стає видно лише тоді, коли в’їдеш у село. Слабенький струмочок, що тече в ярах, зникає за селом у піщаному ґрунті. Жителів обох статей 638, землі 1364 десятини. На певній відстані на північ і на південь від села є два давні земляні городки, про які жителі не зберегли жодного переказу. 1789 року село належало до маєтків Станіслава Понятовського й мало 60 садиб і 530 душ обох статей. З 1800 по 1822 [рік] належало Іосифові Козаринову; тепер — братам Іосифові та Миколі Павловичам Донцовим, які дістали маєток у спадок від матері Анни Олександрівни, уродженої Казаринової; але 381 десятину селяни набули у власність на підставі викупного договору 1863 року за 18 852 рублі.
Оригінал
Первая церковь въ Куриловкѣ, по руинахъ, построена около 1719 года, по разрѣшенію, изъ Переяславля данному. Слѣдовательно была православная. Она была небольшая, изъ липоваго дерева, покрыта соломою, съ престоломъ во имя Архистратига Михаила. Первымъ священникомъ при ней былъ отецъ Іаковъ, также изъ за Днѣпра прибывшій. Недолго поживши, онъ былъ силою удаленъ нашествіемъ Поляковъ, которые прислали сюда въ 1741 году священника уніатскаго Михаила Протопопенка, по презентѣ Николая Потоцкаго, старосты Каневскаго, митрополитомъ Аѳанасіемъ Шептицкимъ въ Львовѣ посвященнаго. Этотъ жилъ на приходѣ непрерывно до временъ коліивщины, когда, по настоянію жителей, принялъ православіе. За это, по усмиреніи возстанія, помѣщикъ удалилъ его отъ церкви, позволивъ однако ему жить въ селѣ на чиншу. На мѣсто его поступилъ уніатъ Василій Мрочковскій, принявшій также православіе, по присоединеніи края. Построенная въ 1719 году церковь, въ 1765 году, по тѣснотѣ разобрана и лѣсъ проданъ для Пилявской церкви, а на мѣсто ея поставлена изъ дубоваго дерева болѣе просторная, съ 3-мя куполами. Въ 1814 году и эта церковь стоявшая на горѣ гдѣ нынѣ кладбище разобрана, и лѣсъ проданъ Ромашковскимъ прихожанамъ, а на мѣсто ея помѣщикомъ Іосифомъ Казариновымъ построена каменная, съ каменною же колокольнею и оградою. По штатамъ она состоитъ въ 6-мъ классѣ; земли имѣетъ узаконенное пространство. Указомъ правительствующаго сената отъ 23-го марта 1837 года при ней назначена для мѣстныхъ жителей богадѣльня, въ пользу коей обезпечено 400 р. ассиг. изъ доходовъ имѣнія, на содержаніе бѣдныхъ, по завѣщанію титулярнаго совѣтника Казаринова 16 августа 1822 года.
Переклад
Першу церкву в Курилівці після руїн збудовано близько 1719 року з дозволу, даного з Переяслава. Отже, вона була православна. Вона була невелика, з липового дерева, крита соломою, з престолом на честь Архістратига Михаїла. Першим священником при ній був отець Яків, теж прибулий із-за Дніпра. Проживши недовго, він був силою усунутий навалою поляків, які 1741 року прислали сюди уніатського священника Михайла Протопопенка, висвяченого у Львові митрополитом Афанасієм Шептицьким за презентою Миколи Потоцького, канівського старости. Цей жив на парафії безперервно до часів Коліївщини, коли на наполягання жителів прийняв православ’я. За це після придушення повстання поміщик усунув його від церкви, дозволивши, однак, жити в селі на чинші. На його місце прийшов уніат Василій Мрочковський, який також прийняв православ’я після приєднання краю. Збудовану 1719 року церкву 1765 року через тісноту розібрали, а дерево продали для пилявської церкви, а на її місці поставили з дубового дерева просторішу, з 3 банями. 1814 року й цю церкву, що стояла на горі, де тепер цвинтар, розібрали, а дерево продали ромашківським парафіянам, а на її місці поміщик Іосиф Казаринов збудував кам’яну, з кам’яною ж дзвіницею та огорожею. За штатом вона належить до 6-го класу; землі має узаконену площу. Указом Правлячого сенату від 23 березня 1837 року при ній призначено для місцевих жителів богадільню, на користь якої з доходів маєтку забезпечено 400 р. асиг. на утримання бідних, за заповітом титулярного радника Казаринова від 16 серпня 1822 року.
Оригінал
Къ Куриловскому приходу причислена деревня Козариновка или Казаровка, въ 2-хъ верстахъ отъ Куриловки отстоящая. Деревня эта расположена вдоль ручья Синявки и пресѣкается многими дорогами изъ окрестныхъ селъ. Жителей обоего пола 448 православныхъ и 10 римскихъ католиковъ. Земли 1189 десятинъ. Принадлежитъ Адольфу Осиповичу Прушинскому. Въ деревнѣ этой женою бывшаго помѣщика Іосифа Казаринова, по вѣроисповѣданію латинкою, построена въ 1814 г. латинская каменная каплица, въ которой по временамъ и нынѣ совершается латинское богослуженіе. Козариновка основана только въ началѣ текущаго столѣтія.
Переклад
До курилівської парафії приписано село Козариновка, або Казаровка, що лежить за 2 версти від Курилівки. Це село розташоване вздовж струмка Синявки, і його перетинає багато доріг з навколишніх сіл. Жителів обох статей 448 православних і 10 римо-католиків. Землі 1189 десятин. Належить Адольфові Осиповичу Прушинському. У цьому селі дружина колишнього поміщика Іосифа Казаринова, латинського віросповідання, 1814 р. збудувала латинську кам’яну каплицю, в якій і тепер час від часу правлять латинське богослуження. Козариновку засновано лише на початку нинішнього [XIX] століття.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 15 верст ≈ 16 км; 1364 десятини ≈ 1490 га; 381 десятина ≈ 416 га; 2 версти ≈ 2,1 км; 1189 десятин ≈ 1299 га. Перерахунок наш.
Назва. «Куриловка» — Курилівка.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Унія і «возз’єднання». Так у книзі названо перехід парафій з унії (греко-католицької церкви) до православ’я.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Канівський повіт, «Селенія принадлежащія разнымъ помѣщикамъ.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 599–600. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/kurylivka/