Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
КОСТЯНЕЦЪ, село въ 5-ти верстахъ отъ Канева, по дорогѣ въ Богуслакль. Эта небольшая деревушка, расположенная на одной изъ приднѣпрскихъ возвышенностей, прорѣзываемой глубокимъ, но сухимъ ущеліемъ, въ которомъ также пріютилось нѣсколько хижинъ, отъ князя Станислава Понятовскаго, куплена Карпомъ Семчевскимъ, переуступившимъ около 1815 года родственницѣ покойнаго митрополита Кіевскаго Серапіона—Екатеринѣ Турчаниновой; въ 1857 году Костянецъ проданъ вдовѣ Францишкѣ Францовнѣ Ланге. Жителей здѣсь обоего пола 361. Въ 1789 году было только 250 въ 36-ти осѣдлостяхъ. Земли числится въ имѣніи 590 дес., значительная часть коихъ изборождена по всѣмъ направленіямъ глубокими и мѣлкими рытвинами, поросшими по мѣстамъ мѣлкимъ лѣсомъ. На югъ отъ Костянца въ лѣсу находится небольшое озеро, невысыхающее въ самое жаркое лѣто. Въ этомъ мѣстѣ, называемомъ паланкою, въ давнее время козаки любили останавливаться и собираться въ походы. Жители Костянца помнятъ пріѣздъ короля Станислава въ Каневъ, особенно потому, что онъ со свитою часто пріѣзжалъ сюда на охоту, а жолнеры, окружавшіе короля, чтобы сдѣлать себѣ модные парики дорого покупали косы женщинъ и дѣвицъ отрѣзывая насильно у тѣхъ которые несоглашались продавать.
Переклад
КОСТЯНЕЦЬ, село за 5 верст від Канева, на дорозі до Богуслава. Це невелике сільце, розташоване на одній із придніпровських височин, яку прорізає глибока, але суха ущелина, де теж притулилося кілька хат, купив у князя Станіслава Понятовського Карп Семчевський, який близько 1815 року відступив його родичці покійного київського митрополита Серапіона — Катерині Турчаниновій; 1857 року Костянець продано вдові Францишці Францівні Ланге. Жителів тут обох статей 361. 1789 року було лише 250 у 36 осідлостях [господарствах]. Землі в маєтку налічується 590 дес., значну частину яких у всіх напрямках порізали глибокі й мілкі вимоїни, місцями порослі дрібним лісом. На південь від Костянця в лісі є невелике озеро, що не пересихає навіть найспекотнішого літа. У цьому місці, яке називають паланкою, за давніх часів козаки любили зупинятися й збиратися в походи. Жителі Костянця пам’ятають приїзд короля Станіслава до Канева, особливо тому, що він зі свитою часто приїздив сюди на полювання, а жовніри, які оточували короля, щоб зробити собі модні перуки, дорого купували коси жінок і дівчат, а в тих, що не погоджувалися продавати, відрізали їх силоміць.
Оригінал
Первая церковь здѣсь построена во имя Вознесенія Господня 1726 года изъ осиноваго дерева, по свидѣтельству визиты 1789 года и при ней первымъ священникомъ былъ Василій Колтунъ, посвященный митрополитомъ Леономъ Кишкою. Къ ней причислялось и село Литвинецъ, впослѣдствіи образовавшее самостоятельный приходъ. Въ 1766 году построена другая, какъ свидѣтельствуетъ надпись на одверьяхъ церковныхъ. Она стоитъ и до настоящаго времени, хотя значительно обветшала. По штатамъ причислена къ 7-му классу; земли имѣетъ указную пропорцію, подаренную ей въ 1804 году подпоручикомъ Карпомъ Семчевскимъ, по формальной дарственной записи, въ судѣ явленной.
Переклад
Першу церкву тут збудовано на честь Вознесіння Господнього 1726 року з осикового дерева, за свідченням візити 1789 року, і першим священником при ній був Василій Колтун, висвячений митрополитом Левом Кишкою. До неї було приписане й село Литвинець, що згодом утворило окрему парафію. 1766 року збудовано другу, як засвідчує напис на церковних одвірках. Вона стоїть і досі, хоч і значно занепала. За штатом віднесена до 7-го класу; землі має указну пропорцію, подаровану їй 1804 року підпоручиком Карпом Семчевським за формальним дарчим записом, явленим у суді.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км. У статті: 5 верст ≈ 5,3 км. Перерахунок наш.
Назва. «Костянецъ» — Костянець. Тепер — мікрорайон Костянець у місті Канів.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Канівський повіт, «Селенія принадлежащія разнымъ помѣщикамъ.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 598–599. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/kostianets/
