Текст і переклад

Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.

Оригінал

КРЫЛОВЪ, мѣстечко лежитъ на лѣвой песчаной и каменистой сторонѣ, запруженной во многихъ мѣстахъ рѣки Тясмина, въ 4-хъ верстахъ отъ впаденія ея въ Днѣпръ. Посадъ Ново-Георгіевскъ, причисляющійся къ военнымъ поселеніямъ Херсонской губерніи, отдѣляется отъ Крылова только Тясминомъ. Жителей обоего пола, съ предмѣстьемъ Вѣтровскою: православныхъ 1688, евреевъ 260. Въ 1741 г. въ Крыловѣ считалось 400 дворовъ и до 2000 жителей, а въ 1808 г. только 45 дворовъ и 550 жителей.

Переклад

КРИЛОВ, містечко, лежить на лівому, піщаному й кам’янистому, березі загаченої в багатьох місцях річки Тясмину, за 4 версти від її впадіння в Дніпро. Посад Ново-Георгіївськ, приписаний до військових поселень Херсонської губернії, відділений від Крилова лише Тясмином. Жителів обох статей разом із передмістям Вітровська: православних 1688, євреїв 260. 1741 р. в Крилові налічувалося 400 дворів і до 2000 жителів, а 1808 р. — лише 45 дворів і 550 жителів.

Оригінал

Земля, на которой расположенъ Крыловъ, въ старину принадлежала къ Кіевскому княжеству. «Тогоже, (1190) лѣта, сказано въ Кіевской лѣтописи, Святославъ съ сватомъ своимъ, съ Рюрикомъ, утишивши землю Русскую и Половци примиривши въ волю свою, и сдумавша, и идоста на ловы по Днѣпру въ лодьяхъ, на устья Тасмени, и ту ловы дѣявша, и обловишася множествомъ звѣрей». Послѣ руинъ устья Тясмина принадлежали Чигирину, хотя разстояніе между ними не менѣе 36 верстъ. По возстановленіи послѣ руинъ Чигирина окрестности его стали мало по малу заселяться то хуторами и пасѣками, то болѣе или менѣе значительными селеніями. Крыловъ тогда образовалъ отдѣльное мѣстечко получившее права и городское устройство, по привиллегіи Сигизмунда III, данной въ 1616 году по просьбѣ старосты Чигиринскаго Даниловича. Крыловскіе жители были освобождены этою грамотою на 30 лѣтъ отъ всѣхъ податей и пошлинъ. Ихъ земли отдѣлены отъ Чигиринскихъ и простирались даже за Днѣпръ на значительное пространство. Но въ слѣдствіе разграниченія земель между Россіею и Польшею, по Андрусовскому договору 1667 и Московскому 1686 годовъ, заднѣпровскіе грунты отошли къ Россіи и на нихъ образовалась особая слобода на лѣвой сторонѣ Днѣпра напротивъ польскаго Крылова, который тогда находился тоже на берегу Днѣпра. По сю сторону рѣки предоставлено было Крыловскимъ жителямъ пользоваться землями и разселяться на нихъ хуторами до самаго Кременчуга. Тою же привиллегіею даны: право магдебурское, собственный судъ и расправа, дозволено построить ратушу, вѣсы, воскобойни, лавки; имѣть по два торга въ недѣлю: по Пятницамъ и Воскресеньямъ и по 3 годовыя ярмарки: 1-го января, 6-го сентября и 8-го ноября; содержать перевозъ на Днѣпрѣ, имѣть корчмы и вольно продавать всякіе напитки. Жидамъ было запрещено проживать въ этомъ пограничномъ мѣстечкѣ, имѣть дома и торговать чѣмъ бы то ни было. Подъ именемъ мѣста или мѣстечка Крыловъ упоминается въ книгѣ «большему чертежу». Въ ревизской описи, здѣланной въ томъ же 1616 году Чигиринскому старотству сказано, что Крыловъ недавно устроенное мѣстечко, неболѣе года; (но это неправда уже потому, что таже люстрація говоритъ, что слобода принадлежитъ Яну Даниловичу, воеводѣ русскому, уже 30 лѣтъ), лежитъ у впаденія рѣки Тясмина въ Днѣпръ на татарской переправѣ на вельких пясках засадзоне; домовъ въ немъ 200. Жители никакихъ повинностей не платятъ. По другой ревизіи 5 лѣтъ спустя, въ 1621 году, считалось въ немъ жителей: 50 мѣщанъ и 400 купцовъ. Какъ пограничное мѣстечко, Крыловъ, хотя и укрѣпленный замкомъ, вмѣстѣ съ другими приднѣпровскими мѣстами, былъ часто разоряемъ; при самомъ мѣстечкѣ происходила 26 октября 1625 года битва. 20,000 козаковъ, предводительствуемыхъ Михаиломъ Дорошенкомъ, Олиферомъ и запорожскимъ гетманомъ Пырскимъ, съ 30,000 Поляковъ, вспомоществуемыхъ 3,000 наемыхъ Нѣмцевъ, подъ предводительствомъ короннаго гетмана Конецпольскаго. Битва эта кончилась отступленіемъ козаковъ къ озеру Курукову или Крюкову, гдѣ они окопались и гдѣ принуждены принять условія, извѣстныя подъ именемъ Круковскихъ пунктовъ. Позже: именно 1-го августа 1662 года здѣсь Юрій Хмельницкій разбилъ отрядъ русскій, захвативъ при этомъ 2 пушки, аммуницію и много знаменъ. Пам. Ю. з. Рос. Т. IV стр. 191. Во время переговоровъ о границахъ между Россіей и Польшей въ 1667 и 1686 годахъ упоминается о Крыловѣ, какъ объ опустѣломъ городищѣ. Въ продолженіе XVII. столѣтія Крыловъ раздѣлялъ общую участь здѣшнихъ мѣстечекъ и городовъ, утратившихъ прежнія свои права и подпавшихъ произвольной власти старостъ и мѣстныхъ представителей ихъ—замковыхъ управляющихъ или губернаторовъ, всегда избираемыхъ изъ Поляковъ и иностранцевъ и заботившихся единственно объ умноженіи доходовъ собственныхъ и старостинскихъ. Въ концѣ XVIII столѣтія старинныя права Крылова были возстановлены особою привиллегіею Станислава-Августа въ 1782 году; но по присоединеніи края къ Россіи, Крыловъ въ составѣ Чигиринскаго старотства причисленъ къ казеннымъ имѣніямъ, находившимся въ арендномъ пользованіи до 1845 года Россійскихъ министровъ финансовъ. Съ этаго года въ мѣстечкѣ учреждено особое волостное управленіе, заведено приходское училище и благосостояніе жителей видимо стало возвышаться. Давній гербъ Крылова составляли: три карабина, пирамидально поставленные. Вокругъ мѣстечка множество земляныхъ насыней редутовъ и могилъ, свидѣтельствующихъ о древности его болѣе глубокой, нежели какая приписывается по письменнымъ актамъ. Въ землѣ отыскиваются обломки древняго оружія и монеты.

Переклад

Земля, на якій розташований Крилов, у давнину належала до Київського князівства. «Тогоже, (1190) лѣта, сказано в Київському літописі, Святославъ съ сватомъ своимъ, съ Рюрикомъ, утишивши землю Русскую и Половци примиривши въ волю свою, и сдумавша, и идоста на ловы по Днѣпру въ лодьяхъ, на устья Тасмени, и ту ловы дѣявша, и обловишася множествомъ звѣрей» [Того ж (1190) року Святослав зі своїм сватом Рюриком, утихомиривши Руську землю й замиривши половців на свою волю, порадилися й пішли на лови по Дніпру в човнах, до гирла Тясмину, і там полювали й уполювали безліч звірів]. Після спустошень гирло Тясмину належало Чигиринові, хоча відстань між ними не менша ніж 36 верст. Коли Чигирин відбудували після спустошень, його околиці почали мало-помалу заселятися то хуторами й пасіками, то більш чи менш значними поселеннями. Крилов тоді утворив окреме містечко, що дістало права й міський устрій за привілеєм Сигізмунда III, наданим 1616 року на прохання чигиринського старости Даниловича. Цією грамотою криловських жителів звільнено на 30 років від усіх податків і мит. Їхні землі відмежовано від чигиринських, і вони простягалися навіть за Дніпро на значний простір. Але внаслідок розмежування земель між Росією і Польщею за Андрусівським договором 1667 року й Московським 1686 року задніпровські ґрунти відійшли до Росії, і на них утворилася окрема слобода на лівому боці Дніпра, навпроти польського Крилова, який тоді теж стояв на березі Дніпра. По цей бік річки криловським жителям дозволено користуватися землями й розселятися на них хуторами аж до самого Кременчука. Тим самим привілеєм надано магдебурзьке право, власний суд і розправу, дозволено збудувати ратушу, ваги, воскобійні, крамниці; мати по два торги на тиждень — у п’ятниці й неділі — і по 3 річні ярмарки: 1 січня, 6 вересня і 8 листопада; тримати перевіз на Дніпрі, мати корчми й вільно продавати будь-які напої. Євреям заборонялося жити в цьому прикордонному містечку, мати будинки й торгувати будь-чим. Під назвою міста, або містечка, Крилов згадується в книзі «Большому чертежу». У ревізькому описі, складеному того ж 1616 року для Чигиринського староства, сказано, що Крилов — нещодавно влаштоване містечко, якому не більше року (але це неправда вже тому, що та сама люстрація каже, що слобода належить Янові Даниловичу, воєводі руському, вже 30 років), лежить біля впадіння річки Тясмину в Дніпро на татарській переправі, на вельких пясках засадзоне [осаджене на великих пісках]; будинків у ньому 200. Жителі жодних повинностей не платять. За іншою ревізією, 5 років потому, 1621 року, в ньому налічувалося жителів: 50 міщан і 400 купців. Як прикордонне містечко Крилов, хоч і укріплений замком, разом з іншими придніпровськими місцями часто зазнавав руйнувань; біля самого містечка 26 жовтня 1625 року відбулася битва. 20 000 козаків під проводом Михайла Дорошенка, Олифера й запорозького гетьмана Пирського [билися] з 30 000 поляків, яким допомагали 3000 найманих німців, під проводом коронного гетьмана Конецпольського. Ця битва закінчилася відступом козаків до озера Курукового, або Крюкового, де вони окопалися й де мусили прийняти умови, відомі під назвою Круковських пунктів. Пізніше, а саме 1 серпня 1662 року, тут Юрій Хмельницький розбив російський загін, захопивши при цьому 2 гармати, амуніцію й багато знамен. Пам. Ю. з. Рос. Т. IV стор. 191. Під час переговорів про кордони між Росією і Польщею 1667 і 1686 років Крилов згадується як спустіле городище. Протягом XVII століття Крилов поділяв спільну долю тутешніх містечок і міст, які втратили свої колишні права й потрапили під свавільну владу старост та їхніх місцевих представників — замкових управителів, або губернаторів, яких завжди обирали з поляків та іноземців і які дбали лише про примноження власних і старостинських прибутків. Наприкінці XVIII століття давні права Крилова відновлено окремим привілеєм Станіслава-Августа 1782 року; але після приєднання краю до Росії Крилов у складі Чигиринського староства зараховано до казенних маєтків, які до 1845 року перебували в орендному користуванні російських міністрів фінансів. Від цього року в містечку засновано окреме волосне управління, заведено парафіяльне училище, і добробут жителів помітно почав зростати. Давній герб Крилова становили три карабіни, поставлені пірамідою. Довкола містечка безліч земляних насипів, редутів і могил, що свідчать про його давнину, глибшу за ту, яку йому приписують за писемними актами. У землі знаходять уламки давньої зброї та монети.

Оригінал

Новый Криловъ, недавно названный Новогеоргіевскомъ, основанъ въ концѣ прошлаго вѣка и населенъ большею частію раскольниками бѣжавшими изъ разныхъ губерній Великороссіи. Въ немъ находится двѣ церкви и старообрядческая молельня. Мы упоминаемъ объ этомъ значительномъ торговомъ мѣстечкѣ Херсонской губерніи потому что оно прежде носило имя Крылова и составляетъ нынѣ какъ-бы одинъ городокъ, раздѣленный рѣкою. Въ Крыловѣ чрезъ каждыя двѣ недѣли бываетъ ярмарка.

Переклад

Новий Крилов, нещодавно названий Новогеоргіївськом, заснований наприкінці минулого століття й заселений здебільшого розкольниками, що втекли з різних губерній Великоросії. У ньому є дві церкви й старообрядницька молільня. Ми згадуємо про це значне торгове містечко Херсонської губернії тому, що воно раніше мало назву Крилов і нині становить ніби один городок, розділений річкою. У Крилові кожні два тижні буває ярмарок.

Оригінал

Церковь въ Крыловѣ деревяная, во имя Святителя Николая, 5-го класса; земли имѣетъ 35 десятинъ; построена въ 1799 году, на мѣсто прежней, существовавшей съ 1728 года и описанной въ визитѣ за 1741 г. Въ 1862 году заложена новая, строеніе которой продолжается. Преданіе говоритъ, что въ древности въ Крыловѣ было 12 церквей. Это преданіе должно относить ко времени предшествовавшему татарскому и польскому владычеству; а въ существованіи Крылова гораздо ранѣе письменныхъ объ немъ памятниковъ польскихъ, нельзя сомнѣваться, основываясь на томъ же народномъ преданіи и на очевидной нелѣпости показанія ревизіи 1616 г., по коей въ мѣстечкѣ, существующемъ только два года, считалось 200 домовъ. Позднѣйшія Крыловскія церкви суть: обѣ церкви, недавно существовавшія въ новомъ Крыловѣ или Новогеоргіевскѣ Успенская и Покровская перенесены туда изъ стараго Крылова въ прошломъ вѣкѣ, когда и жители переходили туда отъ польскаго притѣсненія. Первая и нынѣ существуетъ, вторая разобрана въ 1832 году. По сказанію старожиловъ, при переправѣ чрезъ Тясминъ церковнаго имущества, множество утвари и два колокола потоплены въ рѣкѣ. Тогда еще небыло плотины чрезъ рѣку. По расказамъ, народъ убѣгалъ съ польской на русскую сторону особенно боясь порабощенія, которое польское дворянство готовило всѣмъ своимъ Русскимъ провинціямъ путемъ старотствъ, а потомъ вотчинничества; чего оно большею частію и достигало; а послѣдній польскій король Понятовскій особенно магнатами былъ ненавидимъ именно за то, что сталъ возстанавливать свободу отъ вотчинничества многихъ древнихъ русскихъ городовъ и мѣстечекъ. Кромѣ помянутыхъ церквей въ прошломъ вѣкѣ въ мѣстечкѣ находилась еще Троицкая церковь, описанная въ визитѣ Чигиринскаго деканата за 1741 годъ. Построеніе ея отнесено къ 1713 году. Прихожанъ во время визиты она имѣла 250 дворовъ, тогда какъ Николаевская церковь только 150.

Переклад

Церква в Крилові дерев’яна, на честь Святителя Миколая, 5-го класу; землі має 35 десятин; збудована 1799 року на місці колишньої, що існувала з 1728 року й описана у візиті за 1741 р. 1862 року закладено нову, будівництво якої триває. Переказ каже, що в давнину в Крилові було 12 церков. Цей переказ слід відносити до часу, що передував татарському й польському пануванню; а в тому, що Крилов існував значно раніше за польські писемні пам’ятки про нього, не можна сумніватися, спираючись на той самий народний переказ і на очевидну безглуздість свідчення ревізії 1616 р., за якою в містечку, що існувало лише два роки, налічувалося 200 будинків. Пізніші криловські церкви такі: обидві церкви, що ще недавно існували в Новому Крилові, або Новогеоргіївську, — Успенська й Покровська — були перенесені туди зі старого Крилова минулого століття, коли й жителі переходили туди від польського утиску. Перша існує й нині, другу розібрано 1832 року. За розповідями старожилів, під час переправи церковного майна через Тясмин безліч начиння й два дзвони потопили в річці. Тоді ще не було греблі через річку. За розповідями, народ утікав з польського на російський бік, особливо боячись поневолення, яке польське дворянство готувало всім своїм руським провінціям шляхом староств, а потім вотчинництва, чого воно здебільшого й досягало; а останнього польського короля Понятовського магнати особливо ненавиділи саме за те, що він почав відновлювати свободу від вотчинництва багатьох давніх руських міст і містечок. Крім згаданих церков, минулого століття в містечку була ще Троїцька церква, описана у візиті Чигиринського деканату за 1741 рік. Її побудову віднесено до 1713 року. Парафіян на час візити вона мала 250 дворів, тоді як Миколаївська церква — лише 150.

Оригінал

Изъ нѣкоторыхъ польскихъ актовъ видно, что въ Крыловѣ прежде былъ и латинскій костелъ, безъ сомнѣнія для польскаго гарнизона здѣшней крѣпости, потому что въ коренномъ населеніи Крылова никогда не было и нынѣ нѣтъ ничего латинскаго и римскаго.

Переклад

З деяких польських актів видно, що в Крилові раніше був і латинський костел, безсумнівно, для польської залоги тутешньої фортеці, бо в корінному населенні Крилова ніколи не було й нині немає нічого латинського й римського.

Примітки до перекладу

Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 4 версти ≈ 4,3 км; 36 верст ≈ 38,4 км; 35 десятин ≈ 38,2 га. Перерахунок наш.

Назва. «Крыловъ». Колишнє містечко, згодом село, затоплене Кременчуцьким водосховищем на початку 1960-х рр.; багато мешканців оселилися у Світловодську.

«Могили». У Похилевича так названо кургани — земляні насипи над давніми похованнями; іноді й звичайні поховання.

«Городище», «замковище». Місце давнього укріплення з валами й ровами.

«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.

«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.

«Вотчинне» маєток. Маєток у повній спадковій власності поміщика.

Про джерело

Книга
«Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
Розділ
Чигиринський повіт, «Селенія, составлявшія Чигиринское старотство, а нынѣ состоящія въ вѣдомствѣ государственныхъ имуществъ.»
Сторінки
669–672 · скан 669, скан 670, скан 671, скан 672
Ліцензія
Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.

Як цитувати

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 669–672. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/krylov/