Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
КОРЖЕВЪ, село при впаденіи рѣчекъ Уманки и Бабанки въ рѣку Ятрань, въ 15-ти верстахъ отъ города Умани. Жителей обоего пола 665; земли 1485 десятинъ. До 1825 года село это принадлежало къ Уманскому имѣнію, а въ этомъ году Александръ Потоцкій продалъ Коржевъ Михаилу Рафаловичу, по смерти коего въ 1839 году имѣніе досталось дочери его Фавстинѣ Подгорской; съ 1846 года сыну ея отставному поручику Владиміру Феликсовичу Подгорскому. Мѣстоположеніе села и окрестностей—гористое.
Переклад
КОРЖОВА, село при впадінні річок Уманки й Бабанки в річку Ятрань, за 15 верст від міста Умані. Жителів обох статей 665; землі 1485 десятин. До 1825 року це село належало до уманського маєтку, а того року Олександр Потоцький продав Коржову Михайлові Рафаловичу, після смерті якого 1839 року маєток дістався його доньці Фавстині Подгорській; з 1846 року — її синові, відставному поручикові Володимирові Феліксовичу Подгорському. Місцевість села й околиць — гориста.
Оригінал
Церковь деревяная, во имя Рождества пресвятыя Богородицы, построена 1755 года помѣщикомъ Францомъ-Селезіемъ Потоцкимъ. 1839 года возобновлена усердіемъ и иждивеніемъ Уманскаго купца Стефана Вавилова, снабдившаго ее также богатыми сосудами. Вавиловъ, считаясь еще Елецкимъ купцомъ, содержалъ здѣсь въ арендѣ нѣсколько лѣтъ мельницу на рѣкѣ Ятрани. По штатамъ церковь причислена къ 6-му классу; земли имѣетъ 64 десятины. Къ приходу ея прежде причислялись села Заячковка и Коржевъ Кутъ. Первое село, принадлежащее къ военнымъ поселеніямъ, отчислено въ 1839 году къ Сушковкѣ, а въ послѣднемъ еще въ прошломъ вѣкѣ образованъ самостоятельный приходъ. Нынѣ причисляется только деревня Рафаловка, называемая также Аннополемъ, Адріановкою и Коржевымъ хуторомъ. Она населена въ 1826 году переведенными изъ Коржева жителями. Лежитъ въ 5-ти верстахъ отъ церкви, на югъ отъ Коржева, подъ лѣсомъ. Жителей обоего пола 335; земли 873 десятины. Съ 1844 года Рафаловка принадлежитъ дочери Фавстины Подгорской Михалинѣ, состоящей въ замужествѣ за Казиміромъ Александровичемъ Жолкѣвскимъ (латин. испов., род. 1804 года). Ей также принадлежитъ деревня Викторовка Липовецкаго уѣзда.
Переклад
Церква дерев’яна, на честь Різдва Пресвятої Богородиці, збудована 1755 року поміщиком Францом-Селезієм Потоцьким. 1839 року відновлена старанням і коштом уманського купця Стефана Вавилова, який також забезпечив її багатими посудинами. Вавилов, коли ще значився єлецьким купцем, кілька років тримав тут в оренді млин на річці Ятрані. За штатами церкву зараховано до 6-го класу; землі має 64 десятини. До її парафії раніше належали села Заячківка й Коржовий Кут. Перше село, що належить до військових поселень, 1839 року передано до [парафії] Сушковки, а в останньому ще в минулому [XVIII] столітті утворено самостійну парафію. Нині [до парафії] належить лише село Рафаловка, яке називають також Аннополем, Адріановкою та Коржевим хутором. Його заселено 1826 року жителями, переведеними з Коржової. Лежить за 5 верст від церкви, на південь від Коржової, під лісом. Жителів обох статей 335; землі 873 десятини. З 1844 року Рафаловка належить доньці Фавстини Подгорської Михалині, яка перебуває в шлюбі з Казимиром Олександровичем Жолкевським (латинського віросповідання, нар. 1804 року). Їй також належить село Вікторовка Липовецького повіту.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 15 верст ≈ 16 км; 1485 десятин ≈ 1622 га; 64 десятини ≈ 69,9 га; 5 верст ≈ 5,3 км; 873 десятини ≈ 954 га. Перерахунок наш.
Назва. «Коржевъ» — Коржова. Тепер — село Коржова Бабанської громади Уманського району Черкаської області (колишня назва — Коржов).
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Хутір». Невелике поселення з однієї чи кількох садиб поза селом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Уманський повіт, «Селенія, принадлежащія разнымъ помѣщикамъ.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 373–374. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/korzhova/