Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
КОПІЕВКА, село въ 3-хъ верстахъ отъ Дашева, близъ рѣки Соби, среди лѣсовъ. Жителей обоего пола 702; земли съ деревнею Каменогоркою 2239 десятинъ. Селеніе это съ деревнею Каменогоркою отъ князя Ивана Четвертинскаго купилъ въ 1824 году Ипполитъ Володковичъ. По смерти его въ 1855 году принадлежитъ сыну его Владиславу (латин. испов., род. 1831 года. Ему также принадлежитъ село Городокъ въ Гайсинскомъ уѣздѣ, которое можно считать частію мѣстечка Китайгорода). Близъ селенія есть довольно высокій и обширный земляный окопъ. Лежитъ онъ среди лѣса съ правой стороны рѣки Соба, въ немъ видны слѣды построекъ изъ кирпича. Утверждаютъ, что этотъ окопъ временъ Хмельницкаго. Есть также валъ, начинающійся при селеніи Кальникѣ, проходящій чрезъ Дашевскіе лѣса по прямой линіи и оканчивающійся у помянутаго окопа. Въ 1768 году, во время коліивщины, Уманскіе козаки подступили подъ Дашевъ съ намѣреніемъ взять это укрѣпленное мѣсто, гдѣ тогда заперлась шляхта и Евреи, что имъ неудалось исполнить. Чрезъ рѣку Собъ козаки устроили мостъ напротивъ села Копіевки и заняли окопъ. Подъ конецъ прошлаго столѣтія владѣльцы Китайгородскаго имѣнія князья Четвертинскіе содержали здѣсь свою милицію, а по временамъ и сами проживали.
Переклад
КОПІЇВКА, село за 3 версти від Дашева, поблизу річки Собу, серед лісів. Жителів обох статей 702; землі разом із селом Каменогоркою 2239 десятин. Це село разом із селом Каменогоркою 1824 року купив у князя Івана Четвертинського Іполит Володкович. Після його смерті 1855 року належить його синові Владиславу (лат. віросп., нар. 1831 року. Йому також належить село Городок у Гайсинському повіті, яке можна вважати частиною містечка Китайгорода). Поблизу села є досить високий і великий земляний окоп. Лежить він серед лісу з правого боку річки Собу; у ньому видно сліди цегляних будівель. Стверджують, що цей окоп часів Хмельницького. Є також вал, що починається біля села Кальника, проходить через дашівські ліси по прямій лінії і закінчується біля згаданого окопу. 1768 року, під час Коліївщини, уманські козаки підступили під Дашів, маючи намір узяти це укріплене місце, де тоді зачинилися шляхта та євреї, але цього їм не вдалося здійснити. Через річку Соб козаки збудували міст навпроти села Копіївки й зайняли окоп. Наприкінці минулого століття власники китайгородського маєтку князі Четвертинські тримали тут свою міліцію [надвірне військо], а часом і самі тут жили.
Оригінал
Церковь Параскевская, деревяная, 6-го класса; земли инѣетъ съ хуторомъ 37 десятинъ; построена 1747 года.
Переклад
Церква Параскевська, дерев’яна, 6-го класу; землі має разом із хутором 37 десятин; збудована 1747 року.
Оригінал
Къ приходу причислена деревня Янышевка, отстоящая въ 2-хъ верстахъ отъ Копіевки. Принадлежитъ къ Китайгородскому имѣнію. Жителей обоего пола 268.
Переклад
До парафії приписано село Янишевка, що лежить за 2 версти від Копіївки. Належить до китайгородського маєтку. Жителів обох статей 268.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 3 версти ≈ 3,2 км; 2239 десятин ≈ 2446 га; 37 десятин ≈ 40,4 га; 2 версти ≈ 2,1 км. Перерахунок наш.
Назва. «Копіевка» — Копіївка. Тепер — село Копіївка Дашівської громади Гайсинського району Вінницької області.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Містечко». Невелике торговельне поселення з ярмарками й торгами, проміжне між селом і містом.
«Хутір». Невелике поселення з однієї чи кількох садиб поза селом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Липовецький повіт, «ЛИПОВЕЦКІЙ УѢЗДЪ.»
- Сторінки
- 323 · скан 323
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 323. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/kopiivka/