Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
КОБРИНОВЪ, село при соединеніи средняго и восточнаго Макшиболотъ, на 5-ть верстъ западнѣе села Гусакова. Въ прошломъ вѣкѣ называлось Александровкою. Близъ села находятся двѣ могилы, раздѣляемыя глубокимъ оврагомъ и называемыя Монастырями. При нихъ находится много меньшихъ могилъ и признаки существованія каменныхъ зданій. По разсказамъ на этихъ мѣстахъ давно до руинъ, были монастыри. Часть села лежащая ниже по ручью и ближе къ селу Кобриновой Греблѣ, называется Гуляйкою. Жителей обоего пола: въ Кобриновѣ 1296, да въ Гуляйкѣ 509.
Переклад
КОБРИНОВЕ, село при злитті середнього і східного Макшиболота, за 5 верст на захід від села Гусакового. У минулому столітті називалося Александровкою. Поблизу села є дві могили, розділені глибоким яром, які називають Монастирями. Біля них є багато менших могил і ознаки існування кам’яних будівель. За переказами, на цих місцях задовго до руїн були монастирі. Частина села, що лежить нижче по струмку і ближче до села Кобринової Греблі, називається Гуляйкою. Жителів обох статей: у Кобриновому 1296 та в Гуляйці 509.
Оригінал
Церковь во имя Трехъ-Святителей патріарховъ: Александра, Іоанна и Павла, каменная, построена нынѣшнею владѣлицею въ 1857 году близъ обветшавшей деревяной, болѣе 100 лѣтъ существовавшей. Колокольня при ней также каменная. По штатамъ причислена къ 5-му классу; земли имѣетъ 42 десятины.
Переклад
Церква на честь Трьох Святителів, патріархів Олександра, Іоанна і Павла, кам’яна, збудована нинішньою власницею 1857 року поблизу зветшілої дерев’яної, що існувала понад 100 років. Дзвіниця при ній також кам’яна. За штатом віднесена до 5-го класу; землі має 42 десятини.
Оригінал
На Гуляйкѣ церковь Успенская, деревяная, 7-го класса; земли имѣетъ 43 десятины. Построена 1793 года.
Переклад
На Гуляйці церква Успенська, дерев’яна, 7-го класу; землі має 43 десятини. Збудована 1793 року.
Примітки до перекладу
Міри. Десятина — близько 1,09 га. У статті: 42 десятини ≈ 45,9 га; 43 десятини ≈ 47 га. Перерахунок наш.
Назва. «Кобриновъ» — Кобринове.
«Могили». У Похилевича так названо кургани — земляні насипи над давніми похованнями; іноді й звичайні поховання.
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Звенигородський повіт, «Ольховецкое имѣніе графини Потоцкой.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 393–394. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/kobrynove/