Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ХУДОЛѢЕВКА, село въ 6 верст. отъ предыдущаго на перерѣзъ чрезъ плоскую и безлѣсную возвышенность, тянущуюся отъ м. Смѣлы до Крылова, между Тясминомъ и Днѣпромъ. Подобно всѣмъ селамъ, расположеннымъ по лѣвой сторонѣ Тясмина, ниже м. Смѣлы, Худолѣевка имѣетъ два мѣстоположенія: старое близъ рѣки Тясмина и новое близъ почтовой дороги, въ степи, отдѣляемое отъ стараго полосою песковъ, въ 3 версты пространствомъ. На новое мѣсто жители стали переселяться около 1800 года, по истребленіи на прежнемъ жильѣ лѣсовъ, на мѣстѣ коихъ образовалась равнина зыбучихъ песковъ. Жители думаютъ, что песокъ служитъ покровомъ рѣки Ирдыня или Днѣпровскаго протока. Вездѣ на этой полосѣ показывается вода, при самомъ маломъ углубленіи, и во многихъ мѣстахъ выступаетъ на поверхность земли, въ видѣ небольшихъ озеръ. Красная лоза, или шелюга, разводится жителями, чтобы здѣлать пески менѣе подвижными. Жителей обоего пола: православныхъ 1403, евреевъ 17; въ 1808 году было 800 въ 93 дворахъ.
Переклад
ХУДОЛІЇВКА, село за 6 верст від попереднього навпростець через пласку й безлісну височину, що тягнеться від м. Сміли до Крилова, між Тясмином і Дніпром. Як і всі села, розташовані на лівому березі Тясмину нижче м. Сміли, Худоліївка має два місця: старе — біля річки Тясмину, і нове — біля поштової дороги, у степу, відокремлене від старого смугою пісків на 3 версти. На нове місце жителі почали переселятися близько 1800 року, після того як на старому поселенні винищили ліси, на місці яких утворилася рівнина сипучих пісків. Жителі гадають, що пісок укриває річку Ірдинь або дніпровську протоку. Скрізь на цій смузі вода з’являється за найменшого заглиблення, а в багатьох місцях виступає на поверхню землі у вигляді невеликих озер. Червону лозу, або шелюгу, жителі розводять, щоб зробити піски менш рухливими. Жителів обох статей: православних 1403, євреїв 17; 1808 року було 800 у 93 дворах.
Оригінал
Церковь во имя Мученицы Параскевы, деревяная, 5-го класса; земли имѣетъ указную пропорцію; построена на нынѣшнемъ мѣстѣ, близъ почтовой дороги въ 1818 году. До этаго времени она находилась на старомъ селищѣ при Тясминѣ. Въ визитѣ за 1741 годъ значится, что тогдашняя церковь была построена 1724 г., имѣла прихожанъ 100 дворовъ и православнаго священника, посвященнаго въ Переяславлѣ епископомъ Іоакимомъ.
Переклад
Церква на честь мучениці Параскеви, дерев’яна, 5-го класу; землі має указну норму; збудована на теперішньому місці, біля поштової дороги, 1818 року. До того часу вона стояла на старому селищі над Тясмином. У візиті за 1741 рік зазначено, що тодішню церкву було збудовано 1724 р., вона мала 100 дворів парафіян і православного священника, висвяченого в Переяславі єпископом Іоакимом.
Оригінал
Къ Худолѣевскому приходу причислена деревня Замятница, лежащая на правой сторонѣ Тясмина, напротивъ древняго селища Худолѣевки, въ 4-хъ отъ него верстахъ. Жителей обоего пола 246; земли 1168 десятинъ. Принадлежитъ братьямъ Казиміру и Михаилу Ярузальскимъ (лат. испов.), коихъ отецъ Антонъ купилъ Замятницу, въ 1842 году, отъ наслѣдниковъ Корчевскаго; а этотъ отъ Сабанскаго. Мѣстоположеніе гористое и лѣсистое. Во второй половинѣ прошлаго столѣтія въ Замятницѣ была особая приходская церковь, закрытая около 1795 года, по ветхости и малолюдству прихожанъ.
Переклад
До худоліївської парафії приписано село Замятниця, що лежить на правому березі Тясмину, навпроти давнього селища Худоліївки, за 4 версти від нього. Жителів обох статей 246; землі 1168 десятин. Належить братам Казимирові й Михайлові Ярузальським (лат. віросп.), батько яких Антон купив Замятницю 1842 року в спадкоємців Корчевського, а той — у Сабанського. Місцевість гориста й лісиста. У другій половині минулого століття в Замятниці була окрема парафіяльна церква, закрита близько 1795 року через старість [будівлі] і нечисленність парафіян.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 6 верст ≈ 6,4 км; 3 версти ≈ 3,2 км; 1168 десятин ≈ 1276 га. Перерахунок наш.
Назва. «Худолѣевка» — Худоліївка.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Чигиринський повіт, «Селенія, составлявшія Чигиринское старотство, а нынѣ состоящія въ вѣдомствѣ государственныхъ имуществъ.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 678–679. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/khudoliivka/