Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ЕКАТЕРИНОПОЛЬ, мѣстечко (Кальниболото) въ 15-ти верстахъ отъ Звенигородки, ниже ея при рѣкѣ Тикичѣ, въ который впадаютъ нѣсколько меньшихъ ручьевъ въ узлѣ многихъ дорогъ и центрѣ казенныхъ селеній, занимающихъ пятую часть уѣзда. Жителей обоего пола: христіанъ 2888, римскихъ католиковъ 12, евреевъ 1587. Калниболото переименованное въ Екатеринополь, нѣкоторое время было уѣзднымъ городомъ. См. первое полное собран. закон. Рос. Имп. № № 17,300 и 18,117, а въ настоящее время резиденція волостнаго правленія завѣдывающаго, кромѣ мѣстечка слѣдующими селами: Вербовцомъ, Шостаковкою и Радчихою. Земли въ этомъ обществѣ числится: удобной и неудобной 7075 десятинъ, подъ лѣсами 2209, спорной 1210. При самомъ мѣстечкѣ считается земель 3850 десятинъ. Въ концѣ истекшаго столѣтія въ мѣстечкѣ числилось «подданныхъ—христіанъ 198; евреи платили старостамъ 450 злотыхъ, а прочіе доходы: чинши косове, ставове, верстатове простиралось до 21,760 злотыхъ». Балинскій томъ II, стран. 1387. Въ окрестностяхъ мѣстечка, въ недавнее время открыто присутствіе каменнаго угля (лигнита). Мѣсторожденіе его въ окружности верстъ на 20, обильно обнаженіями лигнита отъ 2-хъ аршинъ до 3-хъ саженей толщины, въ самой же дачѣ опредѣлена точно площадь въ 237,350 квадратныхъ саженей, заключающая 3 пласта лигнита; верхній пластъ отъ 1-го до 4-хъ аршинъ толщины; подъ нимъ на глубинѣ отъ 1-го до 2-хъ саженей второй и третій пласты, сложная толщина которыхъ отъ 7-ми до 9-ти аршинъ. Эти пласты большею частію соединены вмѣстѣ, а иногда раздѣлены сланцовыми припластками отъ ¼ до 1-го аршина толщиною. Екатеринопольскій лигнитъ имѣетъ явственное растительное строеніе, цвѣтъ бурый, горитъ съ пламенемъ, неизмѣняя формы, съ отдѣленіемъ непріятнаго запаха отъ пригорѣлой уксусной кислоты. Кубическая сажень его вѣситъ 350 пудовъ, а пролежавшая годъ на воздухѣ, только 200 пудъ. Екатеринопольскій легнитъ можетъ имѣть збытъ на 6-ти сахарныхъ заводахъ, въ окрестностяхъ устроенныхъ. Эти заводы тратятъ теперъ ежегодно до 14,500 кубическихъ саженъ дровъ, для замѣны коихъ потребуется 3,500,000 пудъ лигнита. Расчитываютъ, что кубическая сажень добитаго лигнита, будетъ стоитъ 5 рублей и она замѣнитъ сажень дровъ.
Переклад
КАТЕРИНОПІЛЬ [нині Калинопіль], містечко (Кальниболото) за 15 верст від Звенигородки, нижче від неї, на річці Тікичі, в який впадає кілька менших струмків, на вузлі багатьох доріг і в центрі казенних поселень, що займають п’яту частину повіту. Жителів обох статей: християн 2888, римських католиків 12, євреїв 1587. Калниболото, перейменоване на Катеринопіль, деякий час було повітовим містом. Див. Перше повне зібрання законів Російської імперії, №№ 17 300 і 18 117; а нині [це] резиденція волосного правління, яке, крім містечка, завідує такими селами: Вербовцем, Шостаковкою і Радчихою. Землі в цій громаді значиться: придатної й непридатної 7075 десятин, під лісами 2209, спірної 1210. При самому містечку налічується 3850 десятин землі. Наприкінці минулого століття в містечку налічувалося «підданих-християн 198; євреї платили старостам 450 злотих, а інші доходи: чинші косове, ставове, верстатове — сягали 21 760 злотих». Балінський, том II, стор. 1387. В околицях містечка нещодавно виявлено кам’яне вугілля (лігніт). Його родовище, верст на 20 в окружності, багате на відслонення лігніту завтовшки від 2 аршинів до 3 сажнів, а в самій дачі точно визначено площу в 237 350 квадратних сажнів, що містить 3 пласти лігніту; верхній пласт — завтовшки від 1 до 4 аршинів; під ним на глибині від 1 до 2 сажнів [лежать] другий і третій пласти, сукупна товщина яких від 7 до 9 аршинів. Ці пласти здебільшого з’єднані разом, а іноді розділені сланцевими прошарками завтовшки від ¼ до 1 аршина. Катеринопільський лігніт має виразну рослинну будову, бурий колір, горить полум’ям, не змінюючи форми, і виділяє неприємний запах пригорілої оцтової кислоти. Кубічний сажень його важить 350 пудів, а пролежавши рік на повітрі — лише 200 пудів. Катеринопільський лігніт може мати збут на 6 цукрових заводах, збудованих в околицях. Ці заводи нині витрачають щороку до 14 500 кубічних сажнів дров, для заміни яких знадобиться 3 500 000 пудів лігніту. Розраховують, що кубічний сажень добутого лігніту коштуватиме 5 рублів і замінить сажень дров.
Оригінал
Церкви двѣ деревяныя: Воскресенская, и Михайловская, каждая имѣетъ по 45 десятинъ земли. Изъ визиты Корсунскаго деканата за 1741 годъ видно, что Воскресенская построена въ 1738 году на мѣсто давнѣйшей, а Михайловская въ 1705. Жалованье изъ казны назначено обѣимъ церквамъ по 5-му классу, по силѣ указа Святѣйшаго Синода 31-го Декабря 1862 года. Во время визиты 1741 года, обѣ церкви имѣли по 35 приходскихъ дворовъ. Тогдашніе священники ихъ Стефанъ Петровичъ и Андрей Семеновичъ получили православное посвященіе въ Переяславлѣ, первый 30-го іюня 1734 года, а второй 25-го мая 1733 года. Оба уніатскою визитою изобличаются въ несоблюденіи уніатскихъ обрядовъ, хотя оба были снабжены презентами отъ тогдашней владѣлицы княгини Яблоновской—хоронжины коронной, первый въ 1738, а второй въ 1739 годахъ въ ея резиденціи Заваловкѣ. При Воскресенской церкви находится приходское училище для дѣтей обоихъ половъ.
Переклад
Церков дві, дерев’яні: Воскресенська і Михайлівська; кожна має по 45 десятин землі. З візити Корсунського деканату за 1741 рік видно, що Воскресенську збудовано 1738 року на місці давнішої, а Михайлівську — 1705-го. Платню з казни обом церквам призначено за 5-м класом, згідно з указом Святійшого Синоду від 31 грудня 1862 року. Під час візити 1741 року обидві церкви мали по 35 парафіяльних дворів. Тодішні їхні священники Стефан Петрович і Андрій Семенович дістали православне висвячення в Переяславі: перший — 30 червня 1734 року, а другий — 25 травня 1733 року. Уніатська візита викриває обох у недотриманні уніатських обрядів, хоча обидва мали презенти від тодішньої власниці, княгині Яблоновської, коронної хорунжини, — перший 1738-го, а другий 1739 року — в її резиденції Заваловці. При Воскресенській церкві є парафіяльне училище для дітей обох статей.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, сажень — близько 2,13 м, десятина — близько 1,09 га. У статті: 15 верст ≈ 16 км; 7075 десятин ≈ 7729 га; 3850 десятин ≈ 4206 га; 3 сажні ≈ 6,4 м; 2 сажні ≈ 4,3 м. Перерахунок наш.
Назва. «Екатеринополь» — Калинопіль. Тепер — селище Калинопіль Звенигородського району Черкаської області (до 1795 р. — Калниболото, у 1795–2024 рр. — Катеринопіль).
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Унія і «возз’єднання». Так у книзі названо перехід парафій з унії (греко-католицької церкви) до православ’я.
«Містечко». Невелике торговельне поселення з ярмарками й торгами, проміжне між селом і містом.
«Деканат». Церковна округа з кількох парафій на чолі з деканом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Звенигородський повіт, «Селенія, составлявшія прежде Звенигородское старостинское имѣніе, а нынѣ состоящія въ вѣдѣніи государствен. имуществъ.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 379–380. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/kalynopil/
