Текст і переклад

Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.

Оригінал

ГОРОДНИЦА, село при рѣкѣ Ятрани, между селами Рыжавкою и Ладыжинкою отъ перваго въ 3-хъ, а втораго въ 5-ти верстахъ. Жителей обоего пола 1086; земли 2494 десятины. Послѣдовательно Городница принадлежала: къ Уманскому имѣнію Потоцкихъ, Шолайскому, Мощенскимъ. Отъ Іосифа Мощенскаго купилъ Агаѳонъ Яржембскій, по смерти коего съ 1854 года Городница принадлежитъ его дочерямъ Розаліи Позюмской и Іустинѣ Яржембской. Изъ древностей Городницы замѣчательны могилы и два древнихъ камня, изъ коихъ на одномъ высѣченъ крестъ, а на другомъ конская подкова; также источникъ изъ скалы вытекающій, къ которому въ давнія времена совершались изъ церкви въ большіе праздники крестные ходы. Камни и источникъ покрыты теперъ водою по случаю поднятія плотины. Жители также много говорятъ о подземельяхъ съ кладами и о древнихъ разбояхъ въ этихъ лѣсистыхъ прежде мѣстахъ господствовавшихъ.

Переклад

ГОРОДНИЦЯ, село на річці Ятрані, між селами Рижавкою та Ладижинкою, за 3 версти від першого й за 5 від другого. Жителів обох статей 1086; землі 2494 десятини. Послідовно Городниця належала: до уманського маєтку Потоцьких, Шолайському, Мощенським. У Йосифа Мощенського її купив Агафон Яржембський, після смерті якого з 1854 року Городниця належить його донькам Розалії Позюмській та Юстині Яржембській. З-поміж старожитностей Городниці варті уваги могили й два давні камені, на одному з яких висічено хрест, а на другому — кінську підкову; також джерело, що витікає зі скелі, до якого в давні часи на великі свята з церкви ходили хресні ходи. Камені й джерело тепер покриті водою через підняття греблі. Жителі також багато розповідають про підземелля зі скарбами й про давні розбої, що панували в цих колись лісистих місцях.

Оригінал

Церковь деревяная, во имя великомученика Димитрія, съ каменною колокольнею, неизвѣстно когда построена. По штатамъ причислена къ 5-му классу; земли имѣетъ 41 десятину.

Переклад

Церква дерев’яна, на честь великомученика Димитрія, з кам’яною дзвіницею, невідомо коли збудована. За штатами зарахована до 5-го класу; землі має 41 десятину.

Примітки до перекладу

Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 5 верст ≈ 5,3 км; 2494 десятини ≈ 2725 га; 41 десятина ≈ 44,8 га. Перерахунок наш.

Назва. «Городница» — Городниця. Тепер — село Городниця Уманського району Черкаської області, на Ятрані між Рижавкою і Ладижинкою.

«Могили». У Похилевича так названо кургани — земляні насипи над давніми похованнями; іноді й звичайні поховання.

«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.

Про джерело

Книга
«Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
Розділ
Уманський повіт, «Селенія, принадлежащія разнымъ помѣщикамъ.»
Сторінки
372 · скан 372
Ліцензія
Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.

Як цитувати

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 372. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/horodnytsia/